Льодовик Гренландії зник лише 7 тисяч років тому: що це означає для нас сьогодні.

Як повідомляє ТСН: Нове дослідження показало, що льодовиковий щит Прудхо-Доум у Гренландії остаточно зник близько 7 тисяч років тому, що значно пізніше, ніж вважалося раніше.

Дослідження проводили в рамках проєкту GreenDrill, спільно організованого Університетом Баффало та обсерваторією Землі Ламонт-Догерті Колумбійського університету. Команда вчених збирала зразки гірських порід і осадових відкладень під льодовиковим щитом, щоб визначити пора останньої зміни його стану.

Результати, опубліковані в журналі Nature Geoscience, свідчать, що Прудхо-Доум був досить чутливим до змін помірних температур у голоцені — міжльодовиковому періоді, що триває приблизно 11 тисяч років і славиться стабільним кліматом.

“Це був час, коли люди почали освоювати землеробство та робити перші кроки до цивілізації. Якщо природні зміни клімату розтопили Прудхо-Доум і утримували його у стані відступу тисячі років, то, можливо, сьогодні це лише питання часу, коли сучасні антропогенні зміни клімату почнуть впливати на льодовик”, — зазначає Джейсон Бринер, професор кафедри наук про Землю в Університеті Баффало.

Проєкт GreenDrill

GreenDrill став першим проєктом, що забезпечив буріння льодовикового щита Гренландії для добування древніх гірських порід під льодом. Аналіз хімічного складу зразків дозволяє точно визначити, коли породи востаннє були відкритими для сонця.

У рамках першого дослідження GreenDrill дослідили зразки з глибини 500 метрів на вершині Прудхо-Доум, зібрані під час експедиції 2023 року. Метод люмінесцентного датування виявив, що породи востаннє піддавалися впливу сонячного світла приблизно 6–8 тисяч років тому.

“Це означає, що льодовик Прудхо-Доум розтанув приблизно на початку голоцену, коли температура була на 3–5°C вищою за сучасну. Деякі прогнози вказують, що до 2100 року ми можемо досягти подібного рівня потепління,” — каже Калеб Волкотт-Джордж, співавтор дослідження.

Наслідки для сучасного клімату та рівня моря

Виявлення таких реліктових льодовикових шапок допомагає вченим визначити ділянки льодовикового щита, що найбільше схильні до танення, що є критично важливим для прогнозування підвищення рівня моря та оцінки ризиків для прибережних спільнот.

“Камені та осади під льодом показують, які краї льодовикового щита найвразливіші, що дає змогу точніше прогнозувати танення,” — додає Йорг Шефер, співавтор дослідження.

Експедиція на льоду

Вчені працювали на двох бурових майданчиках Прудхо-Доум — на вершині та на краю льодовика, де товщина льоду значно менша. Проводилися роботи з збору льодової крихти, буріння сотень метрів льоду та очищення табору від снігу, принесеного вітром.

“Це було схоже на напружену гру до останньої хвилини, але ми успішно завершили буріння й отримали потрібні зразки,” — згадує Бринер.

Дослідники підкреслюють важливість командної роботи та складності логістики, які були необхідні для реалізації цього проєкту. Таке дослідження допомагає краще зрозуміти, як льодовикові щити реагують на зміни клімату, а також чому їх танення відбувається швидше, ніж очікувалося.

Нагадаємо, науковці зафіксували тривожний сигнал у полярних водах: у видихах арктичних китів було виявлено генетичний матеріал вірусу, який раніше пов'язувався із тяжкими хворобами та масовою загибеллю морських ссавців.