Трамп тисне на Україну через мирний план: що відомо про ультиматум.

Як повідомляє ТСН: У останні місяці мирні ініціативи Дональда Трампа щодо України стали причиною політичних коливань. Позиція адміністрації США постійно змінювалася — від жорстких вимог Кремля до обіцянок підтримки Києва. Президент США неодноразово заявляв, що «покладе край війні за 24 години», визнаючи, що завдання є складним, але продовжує тиснути на обидві сторони.

Минулого тижня США підтримали «мирний план» із 28 пунктів, сформований за вимогами Росії. Цей план передбачає фактичне визнання американською стороною частини Донецької області як «де-факто російської». Україні дали лише кілька днів для відповіді, а посланець Білого дому Ден Дрісколл привіз до Києва ультиматум, що викликав негативну реакцію.

Незважаючи на це, Зеленський не відмовився від можливості переговорів. Після обговорень у Женеві найбільш суперечливі пункти скоротилися до 19, проте Кремль вже заявив, що не відступить від своїх основних вимог.

Яка позиція Росії

Москва чітко дала зрозуміти, що жодних компромісів щодо територій не буде. Це ті ж умови, які Путін озвучив Трампу на саміті в серпні. Європейські союзники США попереджають, що план провальний і лише зміцнює впевненість Кремля.

Європейський дипломат підкреслює, що союзники роками формували стратегію тиску на Росію, а різкі зміни позиції Вашингтона руйнують єдиний фронт.

До ультиматуму Трампа Київ демонстрував оптимізм, адже українські сили стримували російський наступ, активно використовуючи безпілотники. Атаки на нафтопереробні заводи в Росії призвели до дефіциту пального. У команді Зеленського вперше за рік з’явилася віра в можливість зміни ходу війни.

Україна також збільшила виробництво зброї — вже більше половини озброєнь, що використовуються на фронті, виготовляються в країні.

Чому американська дипломатія у хаосі

Тон Білого дому різко змінився. Після успішної угоди в Газі Трамп сподівався повторити дипломатичний успіх в Україні. Проте у його команді існують різні думки. Віцепрезидент Джей Ді Венс наполягав на швидкому укладенні угоди, тоді як держсекретар Марко Рубіо акцентував на необхідності перевірити дійсні наміри Кремля.

Саме Рубіо зірвав запланований саміт Трампа і Путіна в Будапешті, назвавши умови Москви неприйнятними.

США наклали санкції на «Роснефть» і «Лукойл», що змусило Китай та Індію зменшити закупівлі російської нафти — це стало значним дипломатичним успіхом для Києва.

У відповідь Кремль активізував закулісні контакти, залучивши Кирила Дмитрієва, який просував російський варіант мирної угоди через посередників Трампа.

Після публікації суперечливого документа Axios у Європі та Україні виникла нова хвиля занепокоєння. План, сформований під впливом Кремля, поставив мирний процес під загрозу.

На сьогодні доля переговорів залежить від того, чи готовий Путін до реального компромісу. Але РФ наполягає на максимальних вимогах, а жорстка позиція Кремля знову загрожує мирним зусиллям Трампа.

Нагадуємо, у The New York Times зазначили, що під час зустрічей із європейськими партнерами міністр Сухопутних військ США Ден Дрісколл акцентував на зростанні ракетної загрози з боку РФ і закликав якнайшвидше знаходити шляхи для завершення війни.

За даними джерел, американський посадовець попередив, що Росія не лише відновила виробництво ракет, а й здатна їх накопичувати, що викликало занепокоєння серед західних союзників. У NYT підкреслюється, що навіть після завершення війни Кремль навряд чи зменшить обсяги озброєнь, але зупинка конфлікту може позбавити його підстав для атак за межами України.

Ситуація з мирними переговорами залишається напруженою, оскільки позиція Кремля не змінюється, а тиск з боку Заходу лише посилюється. Час покаже, чи вдасться знайти спільну мову, або ж конфлікт продовжить загострюватися.