Надя Дорофєєва виконала «Повільно» ADAM з оркестром на честь Михайла Клименка.

Перший випуск другого сезону «Дому звукозапису»

Як повідомляє TSN.ua: Перший випуск другого сезону проєкту Тіни Кароль «Дім звукозапису» відзначився виконанням треку «Повільно» гурту ADAM Надею Дорофєєвою. Ця композиція була обрана на честь Михайла Клименка, який помер наприкінці 2025 року у 38 років. Виконання треку супроводжувалося академічним хором Українського радіо та Заслуженим симфонічним оркестром Українського радіо, що надавало особливої атмосфери виконанню.

Виконання та інтерв’ю

Надя Дорофєєва виконала трек ADAM у новому аранжуванні, яке створювали Мишко Бірченко та Євген Пугачов. У своєму виступі Дорофєєва розповіла про свій шлях у музиці, підкреслюючи важливість цього моменту для неї. Вона зазначила:

“Переді мною стояла відповідальна задача: виконати 'Повільно' по-жіночому, але так само щиро, як Міша виконував усі свої пісні.” - Надя Дорофєєва

Особливим моментом програми стало інтерв’ю з Олександрою Норовою, дружиною Михайла та співзасновницею гурту ADAM. Олександра підкреслила, що “жіночий голос Наді Дорофєєвої надав пісні відчуття особистої присвяти”. Тіна Кароль також висловила свою думку про музику гурту ADAM, зазначивши:

“Музика ADAM завжди оспівувала 'кохання по-українськи'. Міша знав, як знайти саме те слово, саме ту ноту - і ти одразу відчував, що ця пісня про тебе.” - Тіна Кароль

Таким чином, перший випуск другого сезону проєкту «Дім звукозапису» став не тільки музичним подією, але й трогальним вшануванням пам’яті Михайла Клименка, який залишив значний слід в українській музиці.

Пам'ять Михайла Клименка, як одного з представників сучасної української музики, продовжує жити через його пісні і проєкти, які він залишив. Вшанування його творчості в такому форматі демонструє важливість культурної спадщини та її вплив на сучасних виконавців, які намагаються зберегти традиції та інтерпретувати їх у нових звучаннях. Проєкт «Дім звукозапису» має потенціал стати платформою для подальшого розвитку української музичної сцени, підкреслюючи значущість колективної пам’яті та мистецької ідентичності.