Понад 9 тисяч українців повернули з полону: 96% зазнали тортур.

Звільнені українські полонені після тортур
Звільнені українські полонені після тортур Фото: Espreso.tv

Звільнення українців з російського полону

Як повідомляє Espreso.tv: З початку повномасштабного вторгнення в Україну з Росії було повернуто понад 9 тисяч українців, серед яких військові та цивільні. У 2026 році проведено регулярні обміни полонених, зокрема 193 у квітні, 205 у травні та 186 у червні. За інформацією, 96 % звільнених українських полонених повідомили про катування або жорстоке поводження під час утримання. Омбудсмен Дмитро Лубінець зафіксував 695 форм тортур, які застосовує Росія.

Історія Андрія Кулька

Історія Андрія Кулька, родом із Запорізької області, є одним з численних прикладів труднощів, з якими стикаються звільнені українські військові. 24 лютого 2022 року підрозділ Андрія вирушив на посилення біля Маріуполя, після чого він провів у російській неволі понад 600 днів, точніше від 621 до 631 дня. Андрій був спочатку в Оленівській колонії, а пізніше в виховній колонії №10 строгого режиму в Мордовії. У 2024 році Андрія Кулька звільнили.

Коментуючи свій досвід у полоні, Андрій зазначив:

“Не було відчуття взагалі якоїсь безпеки”
- Андрій Кулька. Він охарактеризував своє життя в неволі як
“страшно одним словом”
- Андрій Кулька. Після повернення додому, він відчував змішані емоції: “Сльози на очах. Дуже було, дуже класно. А все одно було в тумані все. І я до кінця не вірив, що ось це насправді”.

Також, представник СБУ закликав звільнених військових бути обережними, зауваживши: “Хлопці, слава Україні, але не кричіть, бо вони цього не люблять”. Ці слова підкреслюють важливість обережності та адаптації для тих, хто повертається з неволі. Наразі звільнені українці стикаються з численними труднощами в адаптації до мирного життя, особливо після пережитого в полоні.

Ситуація зі звільненням українських військових та цивільних з російського полону є важливим аспектом гуманітарної кризи, яку викликав конфлікт. Повернення людей, що пережили катування, вимагає не лише фізичної реінтеграції, але й психологічної підтримки. Важливо, щоб суспільство і державні установи забезпечили необхідну допомогу для адаптації цих людей до мирного життя та поступового подолання травм, отриманих під час полону.


Читайте також

Реклама