Протести в Ірані тривають третій тиждень: що відбувається всередині країни.
Як повідомляє ТСН: Протести проти уряду в Ірані тривають вже третій тиждень. Люди вийшли на вулиці 28 грудня через різке падіння курсу національної валюти – іранського ріала – та погіршення економічної ситуації. Перші акції розпочалися в Тегерані, зокрема на Великому базарі, і швидко охопили всю країну. За даними американської Human Rights Activists News Agency, кількість загиблих протестувальників уже нараховує близько 600 осіб, а більше 11 тисяч людей було заарештовано.
Блокування соцмереж і загроза насильства
З 8 січня іранський режим, очолюваний аятолою Хаменеї, заблокував інтернет і мобільний зв'язок. В’їзд іноземних журналістів до країни заборонений. Президент Масуд Пезешкіан звинувачує у заворушеннях США та Ізраїль і обіцяє вислухати вимоги протестувальників. Натомість люди, які вийшли на вулиці, вимагають покращення економічних умов та закликають до зміни режиму.
Спікер іранського парламенту Мохаммад Багер Галібаф заявив, що Ізраїль, військові бази та комерційні об’єкти США в регіоні стануть «легітимними цілями» в разі американських ударів по країні.
Дональд Трамп відповів, що «Америка завдасть ударів на рівні, якого вони ще ніколи не зазнавали».
Причини протестів і їх масштаби
Експерти відзначають, що нинішні іранські протести є одними з наймасштабніших за останні 50 років, їх причини пов’язані з економічними труднощами. За рік долар значно подорожчав по відношенню до ріала, що призвело до зростання бідності в країні — понад 40% іранців живуть за межею бідності. Працівники базару в Тегерані стали першими, хто вийшов на протести, адже вони раніше були фінансовою основою Ісламської революції.
Акції протесту не є новими для Ірану: у 2022 році країною прокотилися масові збори після загибелі Махси Аміні, яка стала символом боротьби за права жінок.
Ситуація з насильством та протестами
Протестні акції переросли в загальнонаціональний протест, і люди відкрито виступають проти режиму. Соцмережі заповнені відео, які документують насильство щодо протестувальників. Після масових заворушень вбивства протестувальників стали частиною стратегії режиму для придушення невдоволення.
В еміграції стверджують, що протестами керує спадкоємний принц Реза Пехлеві, проте він наразі не отримує підтримки від інших опозиційних груп. Також немає ознак розколу в силових структурах.
Можливі дії США
Речниця Білого дому повідомила, що Трамп розглядає можливість військових дій проти Ірану через події в країні. Тим часом американський президент запровадив нові імпортні мита для товарів з країн, які торгують з Іраном.
Трамп також висловлював готовність до переговорів щодо іранської ядерної програми, але не виключає можливого військового конфлікту. Експерти вважають, що позиції режиму аятол похитнулися після попередніх військових дій США.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у вівторок зазначив, що режим аятол доживає свої останні дні.
Іранські протести відображають глибокі економічні кризи в країні та наростаюче невдоволення населення. Ситуація може призвести до серйозних змін у внутрішній політиці, якщо уряд не вжене заходів для поліпшення економічних умов. У той же час міжнародна спільнота уважно стежить за розвитком подій, адже наслідки можуть вплинути не лише на Іран, а й на регіон в цілому.
Читайте також
- G7 ухвалила декларацію щодо України: нові ППО та посилення санкцій
- Саміт G7 у Евіані: Трамп погодився, що Путін не хоче миру в Україні
- Трамп підписав меморандум з Іраном: що передбачає угода про перемир’я
- Після угоди США та Ірану: через Ормузьку протоку пройшли перші танкери
- Зеленський і Рютте в Брюсселі обговорили посилення ППО України
- Трамп допускає виробництво зброї в Європі та Україні: що вирішили на G7

