М’ясоїдність з’явилася раніше за Homo erectus: нові дані антропологів.

Нові дані про м'ясоїдність гомінідів

Як повідомляє ТСН: Раніше вважалося, що представники роду Homo, зокрема Homo erectus, стали активними м’ясоїдами. Це уявлення ґрунтувалося на збігу появи H. erectus у скам’янілостях з великою кількістю кісток тварин зі слідами обробки, знайдених у місцях, які мають вік близько двох мільйонів років, таких як ущелина Олдувай у Танзанії. Тоді виникла ідея, що перехід до м’ясної дієти сприяв розвитку мозку та формуванню людських рис.

Однак нові дослідження пропонують інший погляд на цю проблему. Систематичний аналіз всіх відомих місць давньої обробки м'яса в Східній Африці показав, що гомініди взаємодіяли з м’ясом щонайменше 2,6 мільйона років тому. Це свідчить про те, що м’ясоїдність з’явилася раніше за H. erectus і не була притаманна лише цьому виду. Вчені вказують на можливу помилку попередніх археологічних досліджень: акцент на місцях, де очікували знайти H. erectus, міг створити хибне враження, що саме він започаткував м’ясоїдство.

Нові знахідки підтверджують давнішу історію харчування гомінідів. Наприклад, у Кенії на сайті Канджера Саут виявлено свідчення регулярного споживання м’яса близько двох мільйонів років тому. У формації Боурі в Ефіопії знайдено кістки антилоп і коней зі слідами порізів, що датуються 2,5 мільйона років. Також у Кенії, на місці Ньяянга, гомініди обробляли туші гіпопотамів від трьох до 2,6 мільйона років тому. Хоча важко визначити точний вид, який це робив, дослідники вважають, що це могли бути не прямі предки Homo, а інші гілки еволюційного дерева.

В контексті цих нових фактів гіпотеза про те, що саме м’ясо стало вирішальним чинником у рості мозку, виглядає менш переконливою. М’ясоїдність була частиною ширшої харчової стратегії гомінідів, а не простим еволюційним кроком. На думку антрополога Джона Гокса, «майже жоден вид гомінідів не ігнорував доступну тваринну здобич».

Сучасні науковці дійшли висновку, що перехід до м’ясної дієти мав складний і тривалий характер, і що різні гомініди використовували м’ясо як додаткове джерело енергії значно раніше, ніж вважалося раніше. Це свідчить про те, що така поведінка була нормою ранньої гомінідної адаптації, а не поодиноким випадком.

Нагадаємо, раніше йшлося про те, що багатії Мадагаскару щороку з’їдають десятки тисяч лемурів, чиє м’ясо стало символом високого статусу.

Ці нові результати досліджень можуть значно змінити наше розуміння еволюційної історії людства. Вони вказують на те, що м’ясоїдність виникла не лише в роду Homo, а була складовою прискореної адаптації багатьох гомінідів до довкілля. Такі знахідки підкреслюють важливість комплексного підходу до вивчення історії нашого розвитку та харчування.