Принц з печери Арене-Кандіде: як ведмідь завдав смертельних ран, але жертва жила ще кілька днів.

Як повідомляє ТСН: Дослідники виявили, що юнак з відомого поховання у печері Арене-Кандіде на півночі Італії пережив кілька днів страшних мук після нападу великого хижака. Аналіз кісток свідчить про те, що обличчя та грудну клітку хлопця розірвав потужний звір, скоріше за все, ведмідь.

Це захоронення, знайдене у 1942 році та датоване періодом 27 900–27 300 років тому, вважається одним з найзначніших граветтських поховань. Поряд зі скелетом археологи виявили сотні мушель, різьблені роги, слонову кістку мамонта та крем’яний клинок, що символізував високий статус. У зв'язку з цим підлітка охрестили «Принцом».

Нове дослідження і травми

Однак нещодавнє дослідження відкрило нові деталі. Повторний аналіз кісток показав серйозні травми: зруйновану ключицю, пробиті щелепи, численні переломи черепа, зубів і шийних хребців, а також проколи малогомілкової кістки. Науковці відзначають, що характер ушкоджень нагадує наслідки автомобільних аварій, але у випадку палеоліту більш вірогідною є версія про напад великої тварини.

Вчені відкинули інші гіпотези, адже немає характерних переломів, які могли б свідчити про падіння з висоти, а вірогідність міжособистісного насильства навряд чи могла б призвести до таких серйозних травм щелепи та плечового пояса. З урахуванням фауни того часу, напад міг здійснити бурий або печерний ведмідь, рідше — леопард чи печерний лев. Проте ведмеді, як правило, залишають подібні сліди.

Тривалість життєвих мук

Найбільш вражаючим є те, що кістки демонструють ознаки раннього загоєння. Це свідчить про те, що підліток міг прожити ще два-три дні після нападу, незважаючи на жахливі травми. Ведмідь, ймовірно, не вразив життєво важливі судини, тож смерть настала пізніше, можливо, через внутрішню кровотечу, ушкодження мозку або відмову органів.

Дослідники вважають, що цей драматичний інцидент міг стати причиною розкішного поховання. Замість того, щоб свідчити про високий соціальний статус, воно могло бути ритуальною реакцією громади на «виняткові події» — спробою символічно закрити трагедію.

Цю версію також підтримує ще одне спостереження: найпишніші граветтські поховання часто належали людям з незвичними травмами або каліцтвами. Науковці вважають, що такі обряди виконували роль ритуального «визнання» і допомагали стримувати події, які сильно вразили давнє суспільство.

Нагадаємо, археологи відкрили, що найдавніше відоме ботанічне мистецтво світу — орнаменти галафійської культури Північної Месопотамії, створені близько 6000 року до нашої ери — містять ранні сліди математичного мислення.

Таким чином, дерево родоводу давньої людини, якого вивчали вчені, є важливим свідченням розвитку людської цивілізації ще в палеоліті. Вивчені факти можуть допомогти краще зрозуміти життя та звичаї наших предків, а також показати, яку роль відігравали атаки хижаків у їхньому повсякденному житті.