Вступ Фінляндії та Швеції в НАТО: як український конфлікт перекроїв політичну карту Європи.
Як змінився політичний ландшафт у Гельсінкі та Стокгольмі
Как сообщает UATV: Аркадій Мошес, який керує дослідницькою програмою зі Східного сусідства ЄС та Росії у Фінському інституті міжнародних відносин, аналізує трансформацію політичної картини Фінляндії та Швеції після початку повномасштабної війни в Україні та їхнього приєднання до Північноатлантичного альянсу. Він акцентує, що минулі події, особливо збройний конфлікт із Радянським Союзом, досі відіграють ключову роль у формуванні нинішньої ситуації в цьому регіоні.
У 2022 році Фінляндія офіційно увійшла до складу НАТО. За три місяці рівень суспільної підтримки цього кроку підскочив із 25% до майже 80%. Така динаміка наочно демонструє, як змінилося ставлення громадян, особливо на тлі сприйняття небезпеки з боку Москви. Як зауважує Мошес,
“вступ Фінляндії та Швеції до НАТО — якби на початку 2021 року хтось припустив, що це стане реальністю вже за рік, йому б просто ніхто не повірив”.
Одним із найпомітніших проявів нової реальності стала закрита межа між Фінляндією та Росією. Експерт наголошує:
“символом цього є закритий кордон”. Ще на початку 2010-х щороку цю лінію перетинали близько 13 мільйонів осіб, однак уже понад три роки вона лишається непрохідною. Показово, що майже 85% фінських чоловіків проходять строкову військову службу — це підтверджує серйозний настрій країни щодо обороноздатності.
Дослідник також звертає увагу на історичне підґрунтя, зокрема на втрачені Фінляндією території під час війни 1939 року з СРСР, такі як Карельський перешийок та Виборг. “Фінляндія сама стала жертвою нападу з боку Радянського Союзу в 1939 році”, — нагадує він. На думку Мошеса, саме цей досвід визначає сучасне політичне мислення країни та її безпекові пріоритети.
Сучасні виклики та історичні паралелі
Водночас у регіоні зберігаються й інші джерела напруги. У Білорусі кількість політичних в’язнів перевищила 1500 осіб, що не може не турбувати сусідні держави. Мошес підкреслює: “Захід, принаймні Європа, не збирається двічі наступати на ті самі граблі”, вказуючи на необхідність враховувати уроки минулого під час ухвалення сучасних рішень.
Обговорення ризиків, пов’язаних із Росією, включно з гібридними атаками та загрозами безпеці, стає дедалі гострішим на тлі нових викликів. Висновки Аркадія Мошеса додають вагомого контексту для розуміння того, як змінюється політична карта Фінляндії та Швеції під впливом війни в Україні та загальної геополітичної напруженості.
Вступ до НАТО став маркером глибокої еволюції безпекових стратегій Гельсінкі та Стокгольма у відповідь на російську загрозу. Історична пам’ять, зокрема досвід війни з СРСР, продовжує формувати політичну свідомість цих країн. Закритий кордон із Росією та високий рівень військової готовності свідчать про те, що Фінляндія налаштована захищати свій суверенітет в умовах зростаючих геополітичних викликів.
Читайте также
- В Киеве пресекли покушение на сотрудника ГУР: агент РФ намеревался применить FPV-дрон
- Евросоюз анонсировал новый пакет ограничений: Каллас призвала Москву и Киев сесть за стол переговоров
- Экс-посланник США Волкер: Путин стоит перед дилеммой — война или сохранение государства
- Конгресс ограничил военные полномочия Трампа на фоне иранского кризиса
- Глава дипломатии ЕС призвала к диалогу вместо обострения: новые ограничения против Тегерана и Москвы
- Рибачук указал на эскалацию между Ираном и США: почему Трамп не может достичь соглашения

