Штрафи за незадекларовану працю зросли: скільки тепер платитимуть підприємці.

Штрафи за незадекларовану працю зросли: скільки тепер платитимуть підприємці

Як повідомляє Novyny.live: У 2026 році в Україні суттєво зросли стягнення за незадекларовану працю. Це рішення стало відповіддю на численні порушення, які виявляють фахівці Податкової служби під час воєнного стану. Зокрема, до найпоширеніших порушень належать:

• продаж підакцизних товарів без фіскальних чеків;
• робота без касових апаратів;
• залучення найманих осіб без офіційного оформлення трудових відносин.

Перше порушення для фізичних осіб-підприємців, що працюють на спрощеній системі, обходиться у формі попередження відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю. Проте наступні порушення вже передбачають штраф у розмірі 30 мінімальних зарплат, що у 2026 році становить 259 410 гривень. Для підприємців, які дотримуються загальної системи оподаткування, штраф складає 10 мінімальних зарплат, тобто 86 470 гривень. Мінімальна зарплата у 2026 році становить 8 647 гривень.

Необхідність контролю та правила для підприємців

Неоформлена праця залишається у топі порушень підприємств, що свідчить про необхідність більшого контролю з боку держави. Річний план перевірок затверджується не пізніше 1 грудня року, що передує запланованому, що дозволяє підприємцям підготуватися до можливих перевірок.

Щоб уникнути штрафів, підприємцям варто дотримуватися кількох простих правил:

• необхідно оформити заяву та наказ про прийняття на роботу;
• слід підписати трудовий договір з працівником;
• підприємцям потрібно подати до податкової повідомлення про прийняття працівника на роботу;
• важливо нараховувати та сплачувати податки;
• на вимогу Державної служби України з питань праці надавати всі запитувані документи.

Таким чином, нові штрафи за незадекларовану працю є частиною зусиль держави у боротьбі з тіньовою економікою та забезпеченні дотримання трудових прав у країні.

Зростання штрафів за незадекларовану працю відображає посилення державного контролю у сфері трудових відносин, особливо в умовах воєнного стану. Це рішення має на меті не лише покращення дотримання законодавства, а й захист прав працівників, які часто стикаються з ризиком експлуатації.