Сухий Ярослав

Біографія Сухого Сергія Яковича

Дата народження: 26.03.1951

Місце народження. Освіта. Сергій Якович Сухий народився в селі Орешківці Гусятинського району Тернопільської області. У 1974 році він закінчив Львівський державний університет ім.І.Франка і здобув кваліфікацію історика, викладача історії та суспільствознавства.

Кар'єра. У 1968-1969 роках він працював слюсарем авторемонтного заводу в місті Чортків на Тернопільщині.

Після закінчення університету та служби в армії, з 1976 по 1978 роки він працював інструктором та завідуючим оргвідділом Тернопільського райкому комсомолу.

У 1978-1988 роках він був викладачем, старшим викладачем, доцентом, проректором, секретарем парткому Тернопільського фінансово-економічного інституту.

У 1988-1991 роках він працював інструктором, завідуючим сектором, заступником завідувача відділу, секретарем Тернопільського обкому Компартії України, першим секретарем Тернопільського міського комітету КПУ.

У 1991-1995 роках він був директором пансіонату "Горизонт" в Алушті.

У 1995-2000 роках він був заступником генерального директора запорізького ПАТ "Мотор Січ" В'ячеслава Богуслава, відповідав за зв'язки з органами влади та громадськими організаціями.

Починаючи з 2000 року, Сухий є народним депутатом України протягом п'яти скликань (III-VІI). У різні періоди свого депутатства він входив до фракцій СДПУ(о) Віктора Медведчука, Трудової України Сергія Тигіпка та Народно-демократичної партії Валерія Пустовойтенка. На момент перших виборів він був безпартійним.

З липня 2005 року (Верховна Рада IV скликання) - постійний член фракції Партії регіонів. На сьогоднішній день він є членом ПР та політради партії Віктора Януковича.

Протягом усіх скликань працював у комітеті ВР з питань соціальної політики та праці. Після позачергових парламентських виборів 2007 року займав пост заступника голови комітету.

В Верховній Раді VII скликання - перший заступник голови комітету з питань соціальної політики та праці, член рахункової комісії ВР. У парламент пройшов по одномандатному окрузі №74 у Запорізькій області від Партії регіонів.

6 квітня 2010 року указом президента України Віктора Януковича призначений головою Тернопільської обласної державної адміністрації. Однак вже 16 червня він звільнився за власним бажанням.

16 січня 2014 року він проголосував за 'диктаторські закони' - пакет антидемократичних законів, які значно обмежували права громадян та свободу слова.

24 січня 2014 року написав заяву про вихід з фракції Партії регіонів в Верховній Раді, у відповідь на дії влади щодо протестувальників на Майдані. Але вже наступного дня відкликав заяву, заявивши, що був змушений її написати під тиском групи невідомих осіб.

Розшук. На 13 червня 2018 року перебуває в розшуку по всій Україні підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст.364 ч.2 ст.366 Ч.2 КК України. Зник у 26 лютого 2015 року.

Громадська діяльність. З 1996 року він є членом Українського фонду культури.

Нагороди. Кандидат історичних наук, доцент, доктор філософії. Заслужений працівник промисловості України (2001). Відзначений почесною грамотою Кабінету Міністрів України, почесною грамотою Верховної Ради України, орденом 'За заслуги' III ступеня.

Сім'я. Дружина Людмила Іванівна (народилася в 1951 році в Гнівані Вінницької області) - пенсіонерка. У пари є дві дочки - Оксана (1975 р. н., у заміжжі носить прізвище Полотнянко) і Анна (1980 р. н., начальник бюро ПАТ "Мотор Січ").

24.03.2022 р.