Табачник Дмитро

Дата народження: 26.11.1963

Дмитро Володимирович Табачник - міністр освіти і науки України (2010-2014).

Місце народження. Освіта. Народився у Києві. У 1986 році закінчив історичний факультет Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка. Доктор історичних наук, професор, дійсний член Академії правових наук України.

Кар'єра. Почав трудову діяльність як копіювальник, реставратор Центрального державного архіву кінофотодокументів України.

В 1986-1990 роках - аспірант, молодший науковий співробітник Інституту історії Академії УРСР.

В 1991-1992 роках - старший консультант, головний консультант секретаріату комісії Верховної Ради України з питань молоді, фізичної культури та спорту.

В 1992-1993 роках - керівник прес-служби Кабінету Міністрів України, прес-секретар Кабміна - начальник Головного управління інформації та зв'язків з пресою та громадськістю.

В 1993-1994 роках - перший заступник голови Державного комітету України у справах преси, видавництв і книгорозповсюдження.

Першою у ланцюгу вищих державних посад став посада голови Адміністрації президента України, яку Табачник займав два роки (до цього - восени 1994 року - очолював виборчий штаб Леоніда Кучми). Протягом цього часу він став відомим і досить досвідченим політиком. Думка 'всемогутнього Діми' (так його прозвали за набране політичне вплив) по різних питаннях для голови держави відігравала далеко не останню роль. Крім того, до 1997 року Табачник був членом Ради національної безпеки і оборони, Конституційної комісії, очолював ряд консультативних органів при президенті.

Після відставки у 1997 році з посади голови президентської канцелярії ще рік працював радником голови держави. У 1999 році був одним з керівників виборчої кампанії Кучми, повторно йдучого на пост президента.

У 1998-2003 роках - депутат парламенту III і IV скликань. Паралельно займав посаду головного наукового співробітника відділу нацменшинств Інституту національних відносин та політології НАН України. У першому уряді Віктора Януковича (з листопада 2002 року по лютий 2005 року) йому доручили курувати соціальну і гуманітарну сфери на посту віце-прем'єр-міністра. Після помаранчевої революції і відставки Табачник стає директором громадської організації Національний експертний інститут України, навесні 2006 року - депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим (пройшов за списком блоку За Януковича!).

На президентських виборах 2004 року активно боровся за перемогу Януковича. Вочевидь, як і на парламентських виборах-2006 - за нього ж і очолювану ним Партію регіонів. Ця відданість разом з іншими достоїнствами 4 вересня 2006 року повторно привела Табачника в уряд лідера 'регіонів' - знову на пост віце-прем'єра-гуманітарія.

На досрочних парламентських виборах у вересні 2007 року став народним депутатом VI скликання від ПР. За кілька днів перед засіданням Верховної Ради 12 грудня 2007 року підписав Декларацію про добровільний перехід до фракції БЮТ, заявивши про те, що не має наміру залишати партію, але хоче пропрацювати в дузім з представниками інших фракцій. Це стало причиною гучного скандалу в парламенті - віце-спікер заявив, що така посада Табачнику протипоказана, так як він був критично налаштований до змінений, які відбулися в державі після виборів.

Санкції. 5 березня 2014 року Рада ЄС оголосила про блокування коштів відстороненого від посади президента України Віктора Януковича і 17 осіб з числа колишніх чиновників і приближених до Януковича, підозрюваних у незаконному використанні бюджетних коштів. Дмитро Табачник також увійшов до цього списку.

25 травня 2015 року Генпрокуратура України повідомила Табачнику про підозру у розтраті в справі про незаконне присвоєння 2,76 млн гривень керівниками двох підпорядкованих Табачнику відомств: Інституту інноваційних технологій і змісту освіти та державного видавництва 'Освіта'.

6 червня 2015 року ЄС опублікував рішення про продовження санкцій проти Дмитра Табачника ще на дев'ять місяців.

У липні 2015 року Служба безпеки України оголосила Табачника у розшук, йому інкримінують розкрадання державного майна в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 ККУ).

30 червня 2016 року Печерський районний суд Києва арештував як гроші і дорогоцінні метали, що перебувають на банківських рахунках Дмитра Табачника, так і самі банківські рахунки, відкриті в Ощадбанку.

23 листопада 2022 року СБУ заявила, що її слідчі зібрали доказову базу щодо вчинення злочинів проти основ національної безпеки України Дмитрієм Табачником. Встановлено, що колишній регіонал після широкомасштабного вторгнення РФ активно 'консультує' керівників російських окупаційних адміністрацій Херсонської і Запорізької областей.

У 2023 році позбавлений українського громадянства.

Погляди і оцінки. Його називають 'типовим представником епохи Кучми'. Йому приписують звичайні для того часу використання телефонного права, політичних інтриг, боротьбу за контроль над 'доступом до тіла Данилича'. Цікаво його особисте визначення:'Я діктую свої думки президентові, які якісь автори мають будь-якої приватної особи, будь-якого громадянина не стосяться'.