Трамп хоче призначити главою розвідки одіозну Тулсі Габбард: "агент Кремля", яка заявляла про "біолабораторії в Україні".

Президент США Дональд Трамп намір призначити на посаду керівника розвідки США Тулсі Габбард, колишню конгресвумен від Демократичної партії.

Це рішення викликало значний резонанс через відкриту проросійську позицію кандидатки та її критичне ставлення до політики НАТО щодо України.

Габбард, яка представляла штат Гаваї, згодом залишила Демократичну партію та підтримала республіканця Трампа. Її позиція щодо війни в Україні неодноразово збігалася з кремлівською пропагандою. Зокрема, у перший день російського вторгнення Габбард заявила, що військових дій можна було б уникнути, якби адміністрація Байдена та НАТО врахували "законні занепокоєння" Росії щодо безпеки.

Український Центр протидії дезінформації звинуватив Габбард в отриманні коштів від Кремля для поширення дезінформації. Хоча конкретних доказів представлено не було, її внесли до бази даних сайту "Миротворець" разом з іншими особами, яких в Україні вважають "посібниками Росії".

Габбард стверджувала про існування понад 25 фінансованих США лабораторій, які нібито можуть становити загрозу поширення смертельних патогенів. Ці твердження викликали різку критику, зокрема від сенатора Мітта Ромні.

Експерти прогнозують можливу зміну американської політики підтримки України та потенційне "замороження" конфлікту. Існує ймовірність укладення мирної угоди, яка передбачатиме нейтральний статус України та фактичну відмову від перспектив членства в НАТО.

За оцінками аналітиків, така угода може знайти підтримку серед деяких європейських лідерів та навіть частини української влади. Проте це означатиме значні поступки Росії та може підірвати довіру до західних гарантій безпеки.

Габбард має суперечливу історію відносин з авторитарними режимами. Вона здійснила таємну поїздку до Сирії для зустрічі з Башаром Асадом, якого підтримує Кремль. Колишня держсекретар Гілларі Клінтон раніше називала її "російським активом".

Потенційна мирна угода може призвести до завершення активних бойових дій, але ціною територіальних втрат України та обмеження її суверенітету у виборі зовнішньополітичного курсу. Такий розвиток подій може мати довготривалі наслідки для міжнародного порядку та системи колективної безпеки в Європі.