В Єрусалимі знайшли унікальну стіну Хасмонеїв: хто її зруйнував.

Як повідомляє ТСН: Під час археологічних робіт на території Музею Давидової вежі сталося важливе відкриття, яке може змінити наші уявлення про оборонну систему Давнього Єрусалима часів Другого Храму. Ізраїльське управління старожитностей завершило розкопки міського муру, відомого як «Перша стіна».

Ця фортифікаційна структура була збудована наприкінці ІІ століття до нашої ери в період Хасмонеїв. Вона є однією з найдовших і найкраще збережених укріплень, знайдених у Святому Місті.

Унікальні характеристики знахідки

Розкопки здійснювалися в комплексі Кішле, неподалік цитаделі Давида, і стали частиною підготовки до відкриття нового крила музею — «Schulich Wing of Archaeology, Art and Innovation».

Керівники розкопок, д-р Аміт Реїм та д-р Маріон Ціндель, зазначили, що укріплення має унікальні параметри: її довжина перевищує 40 метрів, а товщина сягає близько 5 метрів. Для будівництва використовували великі тесані камені з характерним хасмонейським рустом. Ймовірно, первісна висота стіни могла перевищувати 10 метрів. Це найкраще збережений сегмент хасмонейських укріплень, відомий досі.

Гіпотези руйнування: Сідет чи Ірод?

Археологи встановили, що стіна була навмисно зруйнована. Існують дві основні версії стосовно того, хто міг віддати наказ про демонтаж:

1. Антіох VII Сідет (134–132 рр. до н. е.). Демонтаж міг бути частиною мирної угоди після облоги Єрусалима, яка передбачала знесення укріплень.

2. Ірод Великий. Ірод міг наказати демонтувати стіну як політичний жест, щоб підкреслити розрив із хасмонейською династією. Систематичність руйнування узгоджується з його політикою.

Варто зазначити, що в 1980-х роках біля основи цієї ж стіни знайшли залишки облоги Антіоха VII — велику кількість катапультних каменів і стріл, які підтверджують історичну роль укріплення.

Стіна стане частиною музею

Завдяки підтримці Schulich Foundation з Канади, нове археологічне крило Музею Давидової вежі дозволить відвідувачам «парити» над стародавніми мурами завдяки прозорій підлозі.

Директорка музею Ейлат Лібер зауважила, що це відкриття надає «живий, відчутний зв’язок із тисячолітньою історією Єрусалима».

Міністр спадщини Ізраїлю Аміхай Еліягу назвав знахідку «зворушливим свідченням сили Єрусалима в хасмонейську добу» та підкреслив, що вона відновлює історію Хануки.

Не так давно археологи біля узбережжя Александрії виявили давньоєгипетський човен довжиною 35 метрів, описаний грецьким істориком Страбоном у І столітті. Ця знахідка датується першою половиною І століття та має розкішно оформлену каюту, що свідчить про її використання королівським двором.

Також у єгипетському Танісі археологи знайшли недоторканий скарб у стародавній фараонській гробниці, яка, незважаючи на це, виявилася порожньою. Скарб складається з 225 майстерно виготовлених заупокійних фігурок (ушебті), розташованих у незвичному ритуальному порядку.

Це відкриття є важливою частиною історії Давнього Єрусалима, яке не лише розширює наші знання про хасмонейську добу, а й надає нові можливості для вивчення та збереження культурної спадщини. Заплановане нове археологічне крило музею, яке дозволить відвідувачам краще зрозуміти історію цього видатного міста, приверне ще більше уваги до його унікальної спадщини.