Римська імперія погіршила здоров'я людей: докази в кістках.

Як повідомляє ТСН: У підручниках історії часто згадують про «римське диво» — акведуки, лазні, дороги та культурний розквіт, які імперія принесла на завойовані землі. Зазвичай вважається, що життя після приходу римлян покращується. Проте нове біоархеологічне дослідження ставить під сумнів це уявлення.

У статті, опублікованій у науковому журналі Antiquity, представлено несподівані висновки вчених.

Кістки не брехтуть

Британські дослідники вирішили вивчити здоров'я людей, які проживали у Залізному віці до приходу римлян, порівнюючи його зі здоров'ям тих, хто потрапив під владу імперії. Вони проаналізували скелети 274 дорослих жінок та 372 дітей віком до 3,5 років.

Вчені шукали на кістках ознаки «стресу» — свідчення голоду чи важких хвороб у дитинстві.

«Зростання поширеності негативних маркерів здоров’я серед римського населення порівняно з їхніми попередниками із Залізного віку свідчить про те, що ці люди з більшою ймовірністю піддавалися впливу дедалі негативнішого зовнішнього середовища», — зазначається у висновках дослідження.

Місто як пастка для здоров’я

Результати показали, що найбільше постраждали ті, хто вирішив скористатися благами цивілізації і переїхав до міст. Урбанізація мала катастрофічні наслідки:

• 61,5% міських дітей римської епохи мали патології на кістках (проти 26% у «дикому» Залізному віці).

• Кожна друга дитина у місті відставала у рості.

• Жінки стали масово страждати від рахіту, цинги та респіраторних інфекцій.

Причинами цього стали щільна забудова, антисанітарія та використання свинцю — у трубах водогонів, посуді та навіть як підсолоджувач вина. Містяни щодня зазнавали отруєння важким металом, що руйнувало їхній імунітет та кістки.

Рятувальний круг села

Зовсім інша ситуація спостерігалася у сільській місцевості. Дослідження показало, що селяни, які жили далеко від імперських центрів, залишалися значно здоровішими.

Їхнє виживання пояснюється консерватизмом. Сільські громади ігнорували римську моду на дієти, які були бідні на вітаміни, і продовжували харчуватися та жити так, як їхні предки. Віддаленість від міст захистила їх від свинцевого отруєння та епідемій, які уражали мешканців міст.

Таким чином, історія свідчить, що прогрес інколи може бути небезпечнішим за варварство.

Також дослідження виявило причину занепаду Візантії. Вчені довели, що «пізньоантичний малий льодовиковий період» став каталізатором занепаду Східної Римської імперії. Це нагадує нам, що зміни в навколишньому середовищі можуть мати значний вплив на добробут людей, незалежно від того, наскільки розвиненою є цивілізація.