Генетичний секрет довголіття: чому столітні мають ДНК мисливців-збирачів.

Як повідомляє ТСН: Вчені з Італії виявили генетичні маркери, які можуть сприяти тривалішому життю. Дослідження показало, що люди, які досягли віку ста років, мають більшу частку ДНК, спорідненої з давніми мисливцями-збирачами Західної Європи.

Науковці з Болонського університету провели детальний аналіз геномів більше тисячі італійців, серед яких 333 особи вже перетнули вікову позначку в 100 років. Отримані дані порівняли з генетичною інформацією давніх популяцій, зокрема зразками з бронзової доби та неолітичних землеробів Близького Сходу.

Генетичний зв’язок з мезолітом

Аналіз показав, що у довгожителів частіше зустрічається генетичний матеріал, характерний для західноєвропейських мисливців-збирачів мезолітичної епохи (Western Hunter-Gatherers, WHG). Ці групи жили близько 9–14 тисяч років тому, після останнього льодовикового періоду. Вони мали темну шкіру, світлі очі та міцну статуру, їхнє виживання ґрунтувалося на полюванні та зборі лісових плодів у помірно теплих кліматах.

У дослідженні, яке було опубліковане в журналі GeroScience, науковці зазначили:

«Наше дослідження вперше вказує на те, що геноми довгожителів демонструють тіснішу генетичну спорідненість із предками WHG. Зокрема, ми зафіксували значну концентрацію цього генетичного компонента серед італійських столітніх осіб, що, ймовірно, має позитивний вплив на механізми старіння».

Невідомі аспекти

Дослідження показало, що лише певні генетичні зміни, успадковані від мисливців-збирачів, виявилися більш поширеними серед людей із значною тривалістю життя. Інші генетичні лінії не виявили такого ж сильного впливу на довголіття. Чіткі біологічні механізми, завдяки яким ця стародавня ДНК може продовжувати життя, поки залишаються нез’ясованими, тож вчені планують продовжити дослідження.

Життя мисливців-збирачів

Культура мисливців-збирачів є важливою частиною історії людства. Їхні предки, що жили близько двох мільйонів років тому, займалися полюванням, збором меду, комах та диких рослин, що забезпечувало виживання раннім гомінідам. Соціальні групи зазвичай були невеликими і налічували від великої сім'ї до кількох десятків осіб, ведучи кочовий спосіб життя.

Незважаючи на сільськогосподарську революцію, яка почалася близько 12 тисяч років тому, деякі традиції мисливців-збирачів зберіглися до сьогодні. Наприклад, народ хадза в Танзанії продовжує дотримуватись свого первісного способу життя вже понад десять тисячоліть.

Вивчення давніх людських залишків, таких як скелет Чеддар Мена, який жив на території сучасної Великої Британії близько 10 тисяч років тому, дозволяє краще зрозуміти вигляд перших мешканців Британських островів. З генетичного погляду він також відноситься до західноєвропейських мисливців-збирачів. Раціон його групи складався з горіхів, насіння та м’яса оленів і диких биків.

Сучасні перспективи довголіття

Прогрес у науці та медицині суттєво збільшує очікувану тривалість життя. Наприклад, у Великій Британії на 2024 рік кількість людей, які досягли 100-річного віку, перевищить 16,6 тисячі, що вдвічі більше ніж два десятиліття тому. Жінки залишаються домінуючою групою серед столітніх, складаючи понад 13,5 тисячі осіб. Абсолютний світовий рекорд тривалості життя належить Жанні Луїзі Кальман з Франції, яка прожила 122 роки.

Фактори «Блакитних зон»

Експерти, які досліджують секрети довгожителів, підкреслюють, що в так званих Блакитних зонах — регіонах світу, де люди часто доживають до 100 років — важлива не лише генетика. Ключовими факторами є постійна фізична активність, відчуття цілеспрямованості, міцна віра, соціальна підтримка та любов близьких. Навіть щоденна рухова активність, наприклад, регулярні піші прогулянки, може сприяти тривалому і здоровому життю.

Ці результати підкреслюють важливість генетичних досліджень для розуміння механізмів довголіття. Водночас вони свідчать про те, що довге життя не залежить лише від спадковості, а формується під впливом усіх аспектів життя людини. Вивчення довгожителів з різних куточків світу може допомогти виявити нові підходи до покращення якості життя на всіх етапах. Таким чином, науковці сподіваються не лише розгадати таємниці старіння, а й покращити життя людей сьогодні.