Військовослужбовці можуть провести відпустку за кордоном: кого не відпустять.

Військовослужбовці ЗСУ можуть отримати право на відпустку за кордоном навіть під час воєнного стану

Особам, які служать у Збройних Силах України, дозволяється отримувати відпустку за кордоном навіть у період воєнного стану, однак процедура отримання такого дозволу є індивідуальною та залежить від багатьох факторів. Про це повідомляє OBOZ.UA з посиланням на коментарі військових експертів та військовослужбовців.

Згідно з інформацією, військові мають право на 30 днів основної відпустки на рік, яку можна розподілити на дві частини по 15 днів. При цьому також надаються додаткові два дні на дорогу туди і назад, отже, вийде дві частини по 19 днів. Крім того, вони можуть отримати відпустку за сімейними обставинами або з інших поважних причин тривалістю до 10 днів.

Українські військовослужбовці мають право на відпустку за кордоном.

Для оформлення відпустки за кордоном військовослужбовцю потрібен пакет документів, який включає закордонний паспорт, військовий квиток, відпускний квиток з відпусткою за кордоном та наказ про проведення відпустки та дозвіл на виїзд за кордон.

Однак не всі військовослужбовці мають можливість отримати дозвіл на відпустку за кордоном. Рішення про це залежить від моральних якостей військовослужбовця та довіри його командування.

"Якщо боєць знаходиться в п'яному стані, був помічений у самовільному залишенні частини, то хто візьме на себе відповідальність випускати його за кордон?" - пояснює старший лейтенант ЗСУ В'ячеслав Коновалов.

За словами військового аналітика Євгена Дикого, якщо військовий не повернеться з відпустки за кордоном, його повернення може бути ускладненим через можливу пропозицію про політичний притулок у європейських країнах.

"Якщо ви їдете і не повертаєтесь, то це вважається самовільним залишенням частини, а потім кваліфікується як дезертирство, порушується кримінальна справа", - пояснює Дикий.

Проте випадки неповернення з закордонних відпусток є рідкісними, оскільки це може негативно вплинути на можливість інших військовослужбовців отримати подібний дозвіл у майбутньому.