Китайська миша народила в космосі: перше потомство ссавців після польоту.

Як повідомляє ТСН: Космічна місія Shenzhou-21 з Китаю стала справжнім науковим проривом у біології: одна з мишей-«астронавток» народила дев’ять здорових малят. Це перше підтвердження того, що короткотривала дія мікрогравітації та радіації не порушує репродуктивні функції ссавців.

Чотири лабораторні миші, яких надіслали в космос, повернулися на Землю, і одна з них стала матір'ю. Цей науковий факт, хоч і виглядає звичайним, може суттєво вплинути на наше уявлення про можливості життя за межами нашої планети.

Мишей з номерами 6, 98, 154 і 186 запустили на кораблі Shenzhou-21 до орбітальної станції, розташованої близько 400 км над Землею. Протягом двох тижнів тварини піддавалися впливу мікрогравітації, космічної радіації та специфічного навколишнього середовища. 14 листопада вони успішно повернулися, а 10 грудня одна з самок народила дев’ять здорових мишенят.

Наукові результати

Вчені вже проводили експерименти, застосовуючи сперму мишей після космічних польотів для запліднення самок на Землі.

У результаті вижили шість малят, що є нормальним показником. Самка повноцінно вигодовує потомство, а молоді миші проявляють активність і розвиваються без відхилень.

«Короткотривале перебування в космосі не вплинуло на репродуктивні здібності мишей», - зазначає дослідниця Інституту зоології Китайської академії наук Ван Хунмей.

Експеримент мав чітку наукову мету і не був формальним випробуванням. Миші генетично подібні до людей, швидко розмножуються та демонструють фізіологічні реакції, схожі на людські. Тому серйозні проблеми з репродуктивною функцією у ссавців, ймовірно, проявилися б саме в цих тварин.

Ускладнення місії

Місія, однак, зіткнулася з певними труднощами. Зміна графіка повернення корабля Shenzhou-20 загрожувала затримкою мишей на орбіті та нестачею їжі.

Наземні фахівці швидко запропонували альтернативи для харчування, зокрема, пресоване печиво, кукурудзу, фундук та соєве молоко. Після лабораторних випробувань соєве молоко визнали найбезпечнішим продуктом. Воду подавали до модуля через зовнішній порт, а штучний інтелект у режимі реального часу контролював активність тварин, їхнє харчування та сон, допомагаючи прогнозувати витрати ресурсів.

Умови на орбіті були ретельно налаштовані. Освітлення відповідало земному графіку — від 7:00 до 19:00 — що сприяло підтримці циркадних ритмів. Раціон був достатнім, але спеціально твердим, щоб миші могли сточувати зуби. Вентиляція забезпечувала чистоту, виводячи шерсть і відходи до спеціальних контейнерів.

Майбутні дослідження

Вчені продовжать спостереження за «космічними мишенятами», аналізуючи їхній ріст і можливі фізіологічні зміни, пов’язані з космічним впливом на матір. Окремо досліджуватимуть здатність потомства до розмноження, щоб оцінити потенційні наслідки для наступних поколінь.

Ці дослідження важливі не лише для біології мишей. Перед тривалими польотами людей на Марс або створенням постійних баз на Місяці вченим необхідно зрозуміти, чи реально відтворити життя в космосі.

Чи можуть ссавці завагітніти, виносити і народити потомство в умовах зниженої гравітації? Чи здатні космічні промені пошкоджувати репродуктивні клітини так, що наслідки проявляться лише в наступних поколіннях? Один успішний випадок народження мишенят не дає вичерпних відповідей, але стає важливим кроком уперед.

Цікаво, що раніше дослідження Кіотського університету довело, що заморожені стовбурові клітини мишей зберігають фертильність навіть після пів року на Міжнародній космічній станції. Після повернення на Землю і пересадки клітини мишам народилося здорове потомство без генетичних відхилень, що свідчить про можливість тривалого зберігання репродуктивного матеріалу в умовах мікрогравітації та радіації.