Захисник Київщини, воїн Третьої штурмової бригади. Згадаймо Андрія Чумака.

Кожного дня о 9 ранку українці пам'ятають усіх, хто помер у російсько-українській війні. Сьогодні ми згадуємо Андрія Чумака.

13 лютого 2025 року Андрію Чумаку припинилося життя в столичній лікарні після двотижневої боротьби з смертю після серйозного поранення на фронті. Про це повідомила Обухівська міська рада.

Андрій Чумак народився 13 червня 1979 року в Києві. Він провів своє дитинство та юність в столиці. Він закінчив школу №235. Село Красне Перше стало для Андрія другою батьківщиною, оскільки його родина жила там. Його бабуся та дідусь, а також його батьки, були поховані там.

Андрій працював автомеханіком протягом свого життя. Це було його захопленням і джерелом заробітку. Потім він відкрив свою власну автомеханічну компанію.

Він був активним і життєрадісним, завжди був у центрі уваги. Він ніколи не відмовлявся допомогти іншим. Він дуже любив свою родину і свою рідну Батьківщину. Він захоплювався історією, читав книги, займався спортом. Він був справжнім гідним, порядним і чесним чоловіком, якого пам'ятають його близькі.

Коли війна проникла в життя українців, він став одним з перших у територіальній обороні. Він знаходився на службі в місті Вишневе, захищаючи передмістя Києва від ворога. Андрій мріяв потрапити до 3-ої окремої штурмової бригади, і ця мрія згодом здійснилася.

У вересні 2024 року його мобілізували до цієї бригади, з якою він воював на Харківському напрямку фронту. У нього були військові нагороди.

Він брав участь у бойових завданнях на різних територіях. Під час одного з цих завдань, він отримав серйозне поранення поблизу населеного пункту Новоєгорівка Сватівського району Луганської області і був доставлений до столичної лікарні.

Протягом двох тижнів Андрій перебував в реанімації. Він прокидався, жартував, хоча не міг говорити, за допомогою міміки він підтримував свою дружину та брата. Проте серйозне поранення не залишало йому шансів на подальше життя. Андрія не стало 13 лютого 2025 року.

'Україна втратила хороброго воїна, мотивованого для боротьби з підступним ворогом. Андрій залишив свій слід в історії українського народу, захищаючи його незалежність', - заявила Обухівська міська рада.

Прощання з Андрієм Чумаком відбулось 18 лютого в селі Красне Перше.

Він залишився з дружиною Вікторією, братом Сергієм та племінником Дмитром, якого Андрій любив як свого сина.

'Главком' приєднується до мовчання. Ми вшановуємо пам'ять всіх українців, які загинули, борючись за Батьківщину. Ми пам'ятаємо тих, хто загинув від рук російських загарбників і запалюємо свічку пам'яті, вшановуючи світлу пам'ять громадян України, які віддали своє життя за свободу і незалежність держави: військових, цивільнів та дітей, всіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами і внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.