Нью-Йорк може отримати безкоштовні дитячі садки: план нового мера.

Як повідомляє Vox: Зохран Мдамані, 34-річний прогресист, котрий впевнено очолює рейтинги на виборах мера Нью-Йорка, зробив питання загального догляду за дітьми центральним елементом своєї кампанії. Він неодноразово підкреслив цю ініціативу як одну з ключових політик, що здатні змінити роботу міського управління. Мдамані обіцяє зробити догляд за дітьми безкоштовним для всіх мешканців Нью-Йорка віком від 6 тижнів до 5 років, а також підвищити зарплати працівникам дитячих садків до рівня вчителів публічних шкіл.

Ситуація із забезпеченням догляду за дітьми в місті справді потребує реформ. Сім'ї з дітьми до 6 років покидають Нью-Йорк удвічі швидше, ніж інші. Понад 80% сімей з маленькими дітьми не можуть собі дозволити догляд, вартість якого перевищує 20 тисяч доларів на рік. Втрата молодих сімей обходиться місту приблизно в 23 мільярди доларів щорічно через зменшення економічної продуктивності.

“Це стосується не лише батьків з маленькими дітьми — догляд за дітьми і підтримка також впливають на молодших від них батьків і багато літніх людей,”

Проте це ризиковане рішення, оскільки більшість мешканців Нью-Йорка не мають маленьких дітей. Хоча багато хто розуміє важливість догляду за дітьми, складніше зрозуміти, чи варто політику вкладати свою кампанію в питання, яке не є мега актуальним для виборців.

Кампанія Мдамані базується на важливій зміні у сприйнятті догляду за дітьми з боку демократів за останні п’ять років. Після пандемії лідери почали бачити це питання не лише як приватну справу, яку повинні вирішувати сім'ї, а як необхідну “людську інфраструктуру”, не менш важливу для суспільства та економіки, ніж нові дороги чи мости.

Що думають американці про догляд за дітьми

За даними опитування AP-NORC у липні 2025 року, майже 75% американців вважають, що догляд за дітьми занадто дорогий, і більшість з обох партій підтримують дії уряду для його здешевлення. Опитування GQR і Child Care for Every Family Network 2023 року показало, що 73% виборців вважають, що система догляду за дітьми “фундаментально зламана”, а 84% бачать її як “економічну інфраструктуру”.

Проте, коли соціологи запитують виборців про їхні пріоритети, догляд за дітьми займає нижчі позиції. Найближчі дані опитування інституту Searchlight свідчать, що лише 6% зареєстрованих виборців у семи ключових штатах вважають догляд за дітьми найважливішою справою, а лише 22% включили його до трійки найважливіших. Навіть серед молодих виборців це питання займає лише середину списку — значно нижче за охорону здоров'я, житло та інфляцію, згідно з даними Blue Rose Research.

“Легко заявити про підтримку багатьох тем, коли ви не змушені обирати між варіантами,”

Ця напруга — між широкою підтримкою та відсутністю терміновості — уже давно визначає політику догляду за дітьми. Як зазначив аналітик у цій сфері Еліот Хаспрел, підтримка виборців у цьому питанні є “м'якою” — достатньо сильною, щоб політики почувалися комфортно, говорити про це, але рідко настільки сильною, щоб змусити їх до дій. Пандемія привела питання догляду в центр уваги, проте його терміновість зникла, коли офіси знову відкрилися з жорсткими вимогами повернення на роботу, що базувалися на припущенні, що доступ до догляду вже вирішився.

Поза межами опитувань

Які висновки із цього? Один з уроків полягає в тому, що опитування можуть спонукати кандидата, але лише до певного моменту. У деяких аспектах Мдамані діє так, як рекомендують стратегії кампаній, оцінюючи це питання в контексті ширшої кризи доступності. Коли він говорить про догляд за дітьми — а говорить про це часто — він завжди згадує про це поряд із замороженням орендної плати, безкоштовними автобусами та продуктовими магазинами, управлінням містом. Водночас він слухає своє серце і не уникає зробити догляд за дітьми центральною частиною своєї кампанії, незважаючи на інші питання, які більше тиснуть на бюджет громадян Нью-Йорка.

Щоб підвищити пріоритетність питання догляду за дітьми, може знадобитися комбінація культурних стратегій. Для деяких це може включати зв'язок між нестачею догляду та стурбованістю щодо зменшення населення. Для інших це можуть бути інвестиції у яскраві персонажі з Голлівуду, які допоможуть змінити наратив. Захисники догляду тепер закликають сценаристів і продюсерів підійти до питання догляду так, як свого часу підходили до питань, пов'язаних з водінням у нетверезому стані або ЛГБТ+ — як до теми, яка може змінити суспільні настрої через оповідання. Інші вважають, що лідерам потрібно окреслити суть питання догляду за дітьми. Як сказала Кетлін Єзер-Мортон у The Cut,

“Щоб доступний догляд за дітьми став цікавим для людей, які живуть в індивідуалістичних культурах, це має бути більше, ніж просто про дітей.”

У певному сенсі, це така ж напруга, яка призвела до зникнення розширеного податкового кредиту на дітей. У 2021 році Американський план порятунку тимчасово збільшив кредит і зробив щомісячні виплати доступними для майже всіх сімей з дітьми, тимчасово зменшивши дитячу бідність вдвічі. Однак ця політика не здобула морального легітимності програм, таких як Соціальне забезпечення або Medicare. Вона не була “зарахована” через вимоги до роботи і не була вузько направлена — не вписувалася в уявлення про “гідні” чи “недостойні” сім'ї. Коли надзвичайна ситуація закінчилася, а виплати припинилися наприкінці 2021 року, політична підтримка їх відновлення також зникла.

Універсальний догляд за дітьми може потрапити в ту ж пастку. Це популярна ідея теоретично, але виборці не завжди відчувають її місце, особливо якщо самі вже не потребують цього або ніколи не мали дітей. Ставлення Мдамані полягає в тому, що, підносячи догляд за дітьми як частину кризи доступності міста — не як моральний заклик або вигоду для батьків — він може вивести його з цієї сірої зони.

Чи спрацює це, залежить від того, чи почнуть виборці вважати витрати на виховання дітей такими, що впливають на майбутнє міста, а не лише на бюджети окремих сімей. Якщо Мдамані переможе, то, ймовірно, це станеться не через те, що ньюйоркці раптово відчули нову симпатію до батьків у скруті, а тому, що побачать своє власне виживання в тому ж контексті.

Цю роботу підтримав грант від Фонду родини Бейнум. Vox Media мала повну свободу у створенні контенту цього звіту.