Загибель фельдшера під час атаки на Київ: як прощалися з героєм у білому халаті.

Як повідомляє ТСН: Київ попрощався з фельдшером Сергієм Смоляком, який загинув, рятуючи людей під час атаки. Медик загинув в ніч на 9 січня, коли його бригада працювала після першого удару дрона. Загибель Сергія стала великою втратою для його колег, адже він завжди вселяв у пацієнтів віру словами: «Все буде добре».

Прощання біля Михайлівського Золотоверхого собору

Чимало карет швидкої допомоги зібралися біля дзвіниці собору, де медики прийшли віддати шану своєму колезі. Для багатьох присутніх це був особистий траур, адже постійна робота під обстрілами стала їхньою реальністю.

Алла, колега загиблого:

«Ми всі медики... Хочеться віддати шану людині, яка рятувала чужі життя. На його місці міг бути хто завгодно. Він був людиною з добрим серцем, взагалі у них вся сім'я — це просто неймовірні люди».

Трагедія на Осокорках

Нещасний випадок трапився під час масованої атаки 9 січня. Після влучання дрона в багатоповерхівку, бригада Сергія Смоляка терміново виїхала на виклик. Медики надавали допомогу постраждалим, коли стався повторний вибух.

Уламки знищили автомобіль медиків; двоє колег отримали поранення, а Сергій — травми, які не залишили йому шансів на життя. Його колеги досі не можуть змиритися з втратою.

«Я навіть не уявляю, як ми далі без нього. Щодня зараз якась буденна робота, і бачиш — у паперах спливає прізвище Сергія Миколайовича... Перебираєш картки, виклики, бачиш його прізвище і просто завмираєш. Дуже важко!» — діляться на підстанції медики.

Земля з рідної Каховки

На столику священика під час відспівування лежав особливий пакет з землею з Каховки, рідного міста Сергія, яке наразі під окупацією. Цю землю поклали в труну, щоб фельдшер зміг спочити у рідному краю.

Сергій Смоляк закінчив медичне училище в Бериславі. Його одногрупник Анатолій згадує про нього як про надзвичайно активну та талановиту людину.

Анатолій, одногрупник:

«Серьожа був настільки артистичний, настільки товариський... закінчив училище з червоним дипломом. Ми мріяли після перемоги влаштувати зустріч випускників вдома, на Херсонщині. А бачите, як вийшло — зустріч така...»

Його магічне «Все буде добре»

Людмила, яка працювала з Сергієм у Каховці до війни, згадує його здатність заспокоювати людей.

Людмила, колега з Каховки:

«Він приїжджав і на виклик до моєї мами! Я запам’ятала його таким добрим, усміхненим... Все говорив: "Все буде добре! Не переживайте!". І знаєте, оце його "все буде добре" — воно працювало!»

Коли катафалк з тілом Сергія Смоляка виїжджав із монастиря, водії «швидких» одночасно увімкнули сирени. Це був останній прощальний жест герою в білому халаті, який віддавав себе до останнього подиху, рятуючи життя інших.

Ця трагічна історія про Сергія Смоляка нагадує всім нам про великий вклад медиків у рятування життів, навіть в умовах війни. Його відвага та вміння підтримувати людей залишать слід у пам'яті тих, хто його знав. Стан здоров'я та добробут суспільства залежить від таких героїв, які, незважаючи на небезпеку, продовжують виконувати свій обов'язок.