Договір довічного утримання: хто може отримати майно в обмін на догляд.
На тлі війни та економічної нестабільності дедалі більше українців обирають договір довічного утримання як альтернативу даруванню або заповіту. З одного боку — це спосіб для літніх чи самотніх людей отримати стабільну допомогу, з іншого — шанс для набувача отримати нерухомість чи цінне майно.
Згідно з Цивільним кодексом України, набувачем може бути повнолітня дієздатна фізична особа (у т.ч. родич або сторонній громадянин). Або юридична особа, наприклад, благодійна організація або будинок для людей похилого віку.
"Набувачем може бути будь-яка повнолітня особа, однак вона має бути реально спроможною виконувати обов’язки зі щомісячного утримання і нести відповідальність у разі порушення договору", — зазначають у Міністерстві юстиції України.
Якщо майно, що передається, є у спільній сумісній власності (наприклад, у подружжя), договір укладається від імені обох співвласників. У разі смерті одного з них обов’язки набувача зменшуються відповідно до частки померлого.
Є особливості щодо земель сільгосппризначення. Вони можуть передаватися лише родичам або членам родини. Тобто, якщо ви хочете передати пай сторонній особі, нотаріус не зможе посвідчити договір.
Згідно зі статтею 334 Цивільного кодексу, право власності на майно виникає з моменту нотаріального посвідчення договору, але якщо йдеться про нерухомість — лише після держреєстрації.
У разі неможливості виконання зобов’язків набувачем (через хворобу, від’їзд, зміну життєвих обставин), вони можуть бути передані:
- члену родини набувача;
- іншій особі за згодою відчужувача;
- за рішенням суду, якщо відчужувач не погоджується добровільно.
Якщо набувач помирає, його обов’язки переходять до спадкоємців, але тільки в тому разі, якщо вони прийняли майно. В іншому випадку майно повертається відчужувачу, а договір втрачає чинність.
Договір може передбачати заміну майна на інше — за згодою сторін. Наприклад, якщо житло знищене, а набувач має іншу нерухомість, яку готовий передати натомість.
Підстави для припинення договору чітко прописані в законі:
- смерть відчужувача;
- смерть набувача без спадкоємців;
- ліквідація юридичної особи-набувача;
- невиконання обов’язків набувачем;
- заява набувача про неможливість далі виконувати зобов’язання.
Договір має бути обов’язково нотаріально посвідчений. Також нотаріус вносить інформацію про заборону відчуження до реєстру. Без цих дій документ не має юридичної сили.
У договорі бажано чітко прописати:
- обсяг догляду;
- розмір і періодичність грошових виплат;
- право на проживання відчужувача;
- умови заміни майна;
- відповідальність за невиконання обов’язків.
Читайте також
- Інвалідність дитини дає батьку відстрочку: який документ потрібен
- Пенсіонерам готують підвищення виплат у липні 2026: хто отримає до 570 грн
- Ухилився від мобілізації через фальшиву інвалідність дружини: суд виніс вирок
- Військові отримають нові житлові пільги у 2026: хто може претендувати на безплатне житло
- Українцям виплатять одноразову допомогу до Дня Незалежності: хто отримає гроші
- Українцям дозволили зрізати самосійні дерева на ділянках: коли загрожує штраф

