Наука довела: жування гумки зменшує стрес та покращує концентрацію.

Як повідомляє ТСН: Дослідники з Щецинського університету в Польщі виявили, що звичка жувати гумку може сприяти покращенню концентрації та зменшенню стресу.

Автори дослідження, задіявши МРТ, ЕЕГ та ближню інфрачервону спектроскопію, з'ясували, що жування впливає на активність мозку в областях, відповідальних за рух, увагу та регуляцію стресу.

З'ясувалося, що жувальна гумка активує не лише рухові та сенсорні мережі мозку, які залучені в процес жування, а й вищі ділянки, пов’язані з увагою, пильністю та контролем емоцій.

Дослідники підтвердили раніше відомі відомості про те, що жування гумки може знижувати стрес, але тільки в певних обставинах. У лабораторних експериментах учасники, які жували жуйку під час виконання завдань, що викликали помірний стрес, наприклад, під час публічних виступів або обчислень у розумі, частіше зазначали, що відчували меншу тривожність, ніж ті, хто не жував гумку.

Проте в медичних ситуаціях, що супроводжуються сильним стресом, наприклад, безпосередньо перед операцією, жування гумки не завжди знижувало тривожність і не приносило істотної користі, коли учасники стикаються з незрозумілими проблемами, що викликають фрустрацію.

Дослідники також виявили, що учасники, які жували жуйку, не запам'ятовували списки слів чи історії краще, ніж ті, хто цього не робив, а будь-яке покращення уваги зникало одразу після припинення жування.

«Хоча ці ефекти часто короткочасні, діапазон результатів… підкреслює здатність жувальної гумки модулювати функції мозку, що виходять за межі простого контролю рухів рота. Однак на даний момент нейронні зміни, пов’язані з жуванням жувальної гумки, не можуть бути безпосередньо пов’язані з позитивними поведінковими та функціональними результатами, що спостерігаються у дослідженнях», — зробили висновок дослідники.

Історія жувальної гумки

Історія жувальної гумки налічує щонайменше 8000 років. Ця звичка бере початок у Скандинавії, де люди жували березову смолу, щоб розм’якшити її і використовувати як клей для інструментів.

Інші стародавні культури, зокрема греки, корінні американці та майя, також жували деревну смолу для задоволення або заспокоєння.

У кінці XIX та на початку XX століття Вільям Ріглі-молодший перетворив жувальну гумку з дива на масову споживчу звичку. Його бренди рекламували жувальну гумку як засіб для заспокоєння нервів, вгамування голоду та підвищення концентрації.

У 1940-х роках дослідження показали, що жування жуйки знижує напругу, але не пояснили, чому так відбувається. Тепер вчені поступово починають розгадувати біологічні причини цих стародавніх вірувань.

Паралельно, недавнє дослідження виявило, що відеоігри можуть мати сильніший вплив на розвиток розумових навичок, ніж традиційні настільні ігри, зокрема шахи.