Новий закон про Інтернет: чому тарифи можуть зрости вдесятеро.

Як повідомляє ТСН: В Україні ухвалили новий закон, який вводить суворі вимоги до швидкості мобільного Інтернету (до 100 Мбіт/с) та зобов'язує провайдерів забезпечити 100 годин автономності мереж під час блекаутів. Хоча якість зв'язку очікується на вищому рівні, експерти попереджають про можливе підвищення тарифів на Інтернет.

Що передбачає закон №4670-IX про мобільний Інтернет?

За словами першого віцепрем'єр-міністра — міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, закон №4670-IX вводить ряд суттєвих змін у сфері мобільного Інтернету. Перше — нові стандарти швидкості.

«Швидкість — це вимога, а не обіцянка. Раніше оператори могли декларувати теоретичну швидкість. Тепер кількість мегабіт (до 100 за секунду) стане офіційним показником якості, якого компанії будуть зобов'язані дотримуватися», — зазначили у Мінцифри.

Нововведення вимагають від операторів гарантувати реальні параметри Інтернету, а не лише згадувати їх у рекламі.

Додатково, абоненти отримали можливість самостійно перевіряти якість мобільного Інтернету, а отримані дані регулятор використовуватиме для виявлення «сліпих зон», зобов'язуючи операторів вирішувати виявлені проблеми. Систему моніторингу вже готують до запуску.

Також будуть відновлені планові перевірки дотримання ліцензійних умов, які мають спонукати операторів активно вдосконалювати інфраструктуру.

Закон також закріплює діяльність національного роумінгу навіть після завершення воєнного стану, дозволяючи українцям перемикатися між мережами в екстрених ситуаціях.

Окрім того, запропонована вимога для автономної роботи мереж не менше 100 годин під час перебоїв з електроенергією. Це одна з найбільш масштабних норм для провайдерів.

Користувачі отримують право тестувати якість Інтернету

Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №12094, який змінює правила в сфері електронних комунікацій. Закон став чинним після підпису президента. Під час обговорення деякі мобільні оператори намагалися уповільнити його ухвалення через невигідні пункти.

Згідно з пояснювальною запискою, закон потрібен для узгодження українського законодавства з європейськими стандартами якості зв'язку.

«Отримання великої кількості даних про якість зв'язку ... дозволить проводити детальний моніторинг та визначати локації, де результати вимірів не відповідають встановленим показникам якості», — йдеться у записці.

Запроваджуються краудсорсингові вимірювання, де користувачі самостійно фіксуватимуть якість зв'язку. Як вказано в документі: «Це дозволить регулятору електронних комунікативних послуг отримати ширше уявлення ... та проводити якісні точкові перевірки».

Нові стандарти швидкості Інтернету

У новому законодавстві визначено важливе нововведення — швидкість мобільного Інтернету. Хоча точні показники будуть визначені окремими актами, основним орієнтиром стане європейський стандарт — до 100 Мбіт/с. Це значне покращення в порівнянні з попередньою нормою у 2 Мбіт/с.

Нові норми дозволять без проблем грати у відеоігри, дивитися відео в добрій якості та працювати з об'ємними файлами. Для звичайного користувача достатньо й 20-30 Мбіт, проте оператори повинні гарантувати вищі показники.

Закон №4321 також передбачає швидше виділення землі для базових станцій, зменшуючи термін з шести до трьох місяців, а також можливість розгортання пересувних станцій.

Робота зв’язку під час блекаутів

Згідно з пояснювальною запискою, «пропонується передбачити можливість національного центру … видавати розпорядження про надання послуг національного роумінгу» в екстремальних умовах.

Національний роумінг після війни стане своєрідною опцією, яка використовуватиметься в надзвичайних ситуаціях.

Головне юридичне управління парламенту зазначило, що нові правила фактично скасовують «відстрочки» для операторів, введені на початку війни.

Вони застерегли: «Це суперечить принципам статті 58 Конституції України», і дану колізію в майбутньому може бути оскаржено в суді.

Чи зростуть тарифи на Інтернет?

Голова парламентського підкомітету Сергій Штепа зазначив, що мета закону — підвищити якість зв'язку по всій країні.

«Впевнений, що результати маємо побачити ми всі… Оператори розширюватимуть мережу та встановлюватимуть додаткові базові станції», — повідомив він.

Компанія Ookla вже вимірює швидкість операторів. «Київстар» у 2023 році продемонстрував найкращі результати — понад 42 Мбіт/с в Одесі та близько 35 Мбіт у Києві й Львові. Lifecell і Vodafone мали нижчі, але порівнянні показники.

Велика проблема полягає у різкому падінні швидкості поза великими містами, що викликане кількістю базових станцій, навантаженням на мережу, якістю обладнання користувача та відповідністю частот.

Держава зможе вимагати від операторів підвищення інвестицій у мережу, що може покращити покриття. Однак, експерти попереджають, що вартість послуг може зрости.

«Новий закон вносить правки до законодавства щодо всіх провайдерів. Рекомендую дізнатися у магістральних провайдерів, скільки коштують реальні 100 Мбіт, бо надати кожному таку швидкість — не проблема технічного характеру, проблема в тому, чи українці готові за неї платити вдесятеро більше, ніж зараз», — зауважив полтавський підприємець Ігор Петриченко.

Він додав, що для провайдерів основними витратами є купівля трафіку та модернізація обладнання.

Доплата за автономність

Окремою статтею витрат стане вимога автономної роботи мережі протягом 100 годин.

«Це дуже багато. Потрібна закупівля нових батарей, генераторів (які потрібно постійно заправляти). У результаті зросте собівартість послуги», — пояснив Кучеренко.

Керівник компанії наводить приклад: минулого року їхня компанія придбала батареї на 24 години автономності, але в умовах масових відключень вони працювали лише 14 годин.

За словами Кучеренка, націнка за автономність у кожного провайдера буде різною.

«Все залежить від вкладень в обладнання та кількості абонентів. Великий провайдер із мільйоном абонентів може обмежитися підвищенням тарифу на 2-3 гривні. Дрібний провайдер, у якого до тисячі абонентів, суттєво підвищить цінник», — додав він.

Варто зазначити, що конкуренція може призвести до того, що частина малих операторів залишить ринок через фінансові труднощі.

На початку листопада повідомлялося, що українські мобільні оператори (Київстар, Vodafone, lifecell) майже повністю забезпечили базові станції акумуляторами та генераторами, а середній час їхньої автономної роботи становить 6-10 годин.