Паризька декларація про мир для України: чому перемирʼя досі неможливе.

Як повідомляє ТСН: Незважаючи на постійні зустрічі на високому рівні, присвячені питанню миру в Україні, та деякі обміни інформацією між Вашингтоном і Москвою, ситуація залишається незмінною: припинення вогню немає, і Кремль не виявляє бажання завершити війну.

Про це пише директорка Центру східноєвропейських та міжнародних досліджень Гвендолін Сассе.

«Коаліція охочих»: багато учасників — мало результатів

На нещодавніх переговорах у Парижі вдалося зібрати 35 країн у так званій «коаліції охочих», яка має на меті розробити гарантії безпеки для України в разі можливого припинення вогню. Важливою стала участь США разом із європейськими лідерами. Проте реальні результати зустрічі залишаються під питанням.

«Фактичного припинення вогню чи початку мирних переговорів досі не відбулося», — зазначає вона.

Надто, поки в Парижі обговорювали питання безпеки, Росія продовжувала та навіть посилювала свої ракетні та дронові атаки на Україну, зокрема на енергетичну інфраструктуру, що, на думку експертки, є свідомою стратегією тиску на цивільне населення, особливо в зимовий період.

Декларація без гарантій

Паризька декларація, на думку авторки, більше нагадує «декларацію намірів», аніж чіткий план дій. У документі йдеться про:

• можливу участь коаліції в механізмі моніторингу припинення вогню під керівництвом США;

• подальшу підтримку Збройних сил України;

• створення багатонаціональних сил під європейським керівництвом;

• зобов’язання допомагати Україні у разі порушення перемир’я Росією.

Війська в Україні: обіцянки з умовами

Велика Британія та Франція підтвердили готовність розмістити свої війська в Україні після встановлення режиму припинення вогню — як механізм стримування. Проте залишається незрозумілим, що саме вважатиметься порушенням перемир’я і як Захід на це реагуватиме.

Новим сигналом стала заява канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, який вперше допускає можливу участь німецьких військових, проте з умовами: розміщення можливе лише в країнах НАТО, що межують з Україною, і тільки після погодження Бундестагу.

Без США гарантії не працюють

Ключовим елементом реальних гарантій безпеки для України, підкреслює Сассе, є тріада: європейські війська, потужна українська армія та активна участь США. Однак останній пункт викликає найбільше сумнівів.

«Досвід нинішньої адміністрації Дональда Трампа не дає підстав бути впевненими у довгостроковій відданості таким домовленостям», — зазначає експертка.

Путін чекає і не поспішає

Основною проблемою, що залишається незмінною, є відсутність політичної волі Кремля до реальних переговорів.

«Путін переконаний, що час грає на його боці», — пише Сассе.

Крім того, російського президента підбадьорюють прямі контакти з Трампом і його прагматично-транзакційний підхід.

Світ без правил?

Термін «коаліція охочих», на думку авторки, є частково вдалим. Він нагадує про іракську кампанію США, але чітко вказує на нову епоху міжнародних відносин — ситуативних союзів, які виходять за межі традиційних інституцій і міжнародного права.

«Те, чи закінчиться війна в Україні і як саме вона завершиться, стане визначальним для цього нового світового порядку», — підсумовує Гвендолін Сассе.

Раніше обговорювалось, яких цілей повномасштабної війни Росія вже не досягне. Так, країна-агресор втрачає свої можливості:

• стати третім полюсом світу;

• відновити повний контроль над пострадянським простором;

• зупинити деслов'янізацію Росії.

«Путін продовжує війну від безпорадності. Він не хоче сказати самому собі: він програв все, на що ставив», — зазначив Вадим Денисенко.