Теплі зими в Україні: як кліматичні зміни загрожують врожаю та збільшують шкідників.

Як повідомляє ТСН: В Україні спостерігається тенденція до тепліших зим, що значно впливає на урожайність та наявність шкідників. Згідно з даними Укргідрометцентру, середня зимова температура зросла з –3°C на початку 2000-х до близько +2°C у прогнозах на 2023–2025 роки.

Дмитро Людвенко, старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва ННЦ «Інститут аграрної економіки», зазначив, що потепління відкриває аграріям нові перспективи через довший вегетаційний сезон і можливість вирощування теплолюбних культур, таких як бавовник. Але негативних наслідків значно більше. Теплі зими перестали виконувати роль природного регулятора для полів, що призводить до зменшення рівня зволоження ґрунтів. У Київській області, наприклад, обсяг зимових опадів скоротився майже втричі — з 100 мм до 30–35 мм.

Це, в свою чергу, сприяло зростанню виживаності шкідників.

«За таких погодних умов підвищується ризик пошкодження кореневої системи при різких температурних коливаннях та збільшується життєвий цикл шкідників — колорадського жука, шовкопряда та інших, які не гинуть через м’які зими», — зазначив Людвенко.

Ситуацію ускладнюють весняні посухи та нерегулярні опади. Часткові рішення можуть включати штучне зрошення, але існуюча інфраструктура значною мірою зруйнована або розташована на тимчасово окупованих територіях. Найгостріше цей дефіцит відчувають у південних регіонах.

«Показовим прикладом поєднання впливу війни та кліматичних змін є південні регіони України — Херсонщина, Запоріжжя, Донеччина. Підрив Каховської ГЕС, що обрушив зрошення на території 0,6 млн га, та різке потепління призвели до втрат урожайності 30–50% на 1,2 млн га», — додав Олександр Захарчук, завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки».

Фермери починають шукати виходи з цієї ситуації, переходячи на ранньостиглі сорти та культури, які краще переживають посуху. За оцінками фахівців ННЦ «Інститут аграрної економіки», аграрна політика України вже фактично функціонує як система управління ризиками.

Також варто зазначити, що в Чорнобильському заповіднику знову помітили лисицю — звичного хижака, який часто зустрічається біля доріг, полює на дрібних гризунів та уникає камер.

Такий набір кліматичних та економічних змін свідчить про те, що агросектор України стикається із серйозними викликами. Аграрії повинні адаптуватися до нових умов, шукати ефективні рішення для управління ризиками, щоб забезпечити стабільність врожайності та продовольчу безпеку країни. Наразі ситуація вимагає комплексного підходу та співпраці усіх учасників агриного процесу, адже проблеми, з якими вже стикалися, можуть стати ще більш серйозними в майбутньому.