За чотири роки війни в Києві збудували лише два нових укриття: що не так.

Як повідомляє ТСН: В Україні війна триває вже майже чотири роки, і українці продовжують скаржитися на брак належних укриттів, які можуть захистити їх від повітряних атак і забезпечити комфортні умови для перебування.

Ця проблема стає ще більш актуальною після комбінованих атак, таких як обстріли 27 грудня у Києві, коли мешканці столиці змушені були перечекати тривогу майже цілу добу у власних квартирах.

Під час обстрілу російські дрони та ракети цілеспрямовано вражали житлові будинки. Коли людей запитують: «Чому ви не пішли до укриття?» багато хто відповідає: «А куди нам йти?»

Проблеми з укриттями: відсутність логістики та умов

Відстань до найближчої станції метро може складати 30–40 хвилин пішки, що небезпечно, адже під час атаки дрони вже можуть бути над містом. Багато людей зупиняють наявність хворих або тварин, яких не вдасться взяти з собою в холодне укриття або до станції метро.

Деякі жителі Києва використовують станції метро як укриття, що є наразі найкращим варіантом для безпечного перебування.

«До станцій „Позняки“ або „Осокорки“ нам потрібно йти 40 хвилин. Але ці станції вже стали прихистком для людей, які живуть поруч із ними, у пішій доступності 5 хвилин. Тож коли ми приходимо на станцію, всі вільні місця вже зайняті. Якщо тривога триває цілу ніч, то станція вся заставлена палатками, застелена матрацами та карематами, а сидіти всю ніч на стільчику чи йти у підземний перехід взимку – не варіант», — розповідає місцева мешканка Ольга.

Багато людей не хочуть ховатися під час обстрілу у напівпідвальних приміщеннях, оскільки там холодно, бракує повітря і немає умов для довгого перебування.

«Вже краще перечекати тривогу у власній квартирі або у загальному коридорі. Поруч із нашим будинком взагалі немає укриття. За чотири роки війни його ніхто не збудував», — кажуть мешканці Голосіївського району.

Критичний стан наявних укриттів

Люди зазначають, що підвали, які вважаються укриттями, часто не відповідають необхідним стандартам безпеки. Вони не мають вентиляції та аварійних виходів, а ситуація в таких приміщеннях зазвичай незадовільна.

«Ми з родиною спускалися до паркінгу біля будинку, який вважається укриттям. Але там автомобілі, які їдуть попри тривогу. Від вихлопів нічим дихати. Там немає місць для сидіння, відсутній мобільний зв’язок, дуже холодно, особливо взимку. Тож після двох відвідувань на початку війни, ми перестали туди ходити», — розповідає Олександра, мешканка Позняків.

У соціальних мережах люди вказують на критичну ситуацію та відсутність інфраструктури:

• Брак нових укриттів: за чотири роки повномасштабної війни в Києві практично не побудовано нових, сучасних укриттів.

• Невідповідність стандартам: формальні укриття (підвали старих будинків та паркінги) часто не відповідають жодним стандартам безпеки.

• Пріоритети фінансування: на переконання людей, влада спрямовує кошти на безкінечне перекладання тротуарів та асфальту по місту, тоді як безпека людей (будівництво чи облаштування укриттів) залишається поза пріоритетом.

Погляд експерта: безпека та відповідальність

Експерти вважають, що під час повітряних атак люди все ж повинні використовувати укриття. Перебування в підвалі під час тривоги значно безпечніше, ніж залишатися вдома.

«Але погоджуються, що умови перебування у цих підвалах погані», — зазначає експерт Ігор Молодан.

Він підкреслює, що краще ховатися у приміщенні, де немає вікон, а також важливо мати кілька виходів. Чим надійніше укриття, тим менше ризиків під час атаки.

Також фахівець зауважує, що підвальні та напівпідвальні приміщення більш безпечні, ніж модульні укриття, які поки не з’явилися у Києві.

«Модульні укриття — це тимчасові захисні споруди. Тобто вони можуть врятувати людей від уламків ракети, але від прямого влучання не захистять», — зазначає Молодан.

Він підкреслює, що громадяни завжди мають вибір, і якщо наважаться залишитися вдома, їх рішення слід поважати.

Питання пріоритетів і коли нестрашно зайти

Експерт вважає, що проблема укриттів залишається дуже актуальною: їх недостатньо не тільки в Києві, а й в інших містах України.

Він вважає, що будівництво нових укриттів — це дороге та тривале задоволення, яке потребує значного фінансування.

«Я живу в Петрівській громаді Вишгородського району, де вже збудували нове укриття для місцевої школи. Можливо, це приклад того, як має виглядати безпечне місце», — зазначає експерт.

Скільки коштує нове протирадіаційне укриття

Наразі триває будівництво нового протирадіаційного укриття для ліцею, кошти на яке виділили міжнародні партнери.

«Вартість будівництва укриття перевищує 69,5 мільйонів гривень», — повідомляє голова місцевої ради.

Укриття у Києві: два нових бомбосховища за чотири роки війни

Під час повномасштабної війни в Києві було збудовано лише два нових укриття у районах Оболоні та Дарниці. Всі інші об’єкти цивільного захисту залишаються на стадії ремонту.

Депутат Київради зазначає, що ремонти укриттів вимагають менше часу і зусиль порівняно з будівництвом нових.

Хто відповідальний за укриття: ролі РДА та Київради

Докладно розглядаючи питання, депутат пояснює, що районні державні адміністрації відповідають за будівництво нових та ремонт існуючих укриттів, тоді як Київрада виділяє кошти на ці цілі.

Він додає, що роботи з укриттями почали покращуватись після виявлення корупційних моментів і бездіяльності з боку РДА.

Нецільове використання коштів чи бездіяльність РДА?

Громадяни часто зауважують, що гроші витрачаються на менш важливі роботи, а кошти на укриття не виділяються. Депутат зазначає, що Київрада завжди виділяла фінансування на укриття, а проблема полягала в бездіяльності деяких РДА.

«Київрада виділяла і виділяє кошти на будівництво укриттів в повному обсязі», — акцентує депутат.

«Перша ластівка» та скільки укриттів у Києві

У Департаменті муніципальної безпеки підтвердили, що в Києві збудовано лише одне нове укриття, назване «Перша Ластівка».

Станом на кінець 2025 року в Києві кількість укриттів за районами становить:

1. Дарницький район — 589 об’єктів

2. Дніпровський район — 536 об’єктів

3. Святошинський район — 529 об’єктів

4. Солом’янський район — 493 об’єкти

5. Голосіївський район — 484 об’єкти

6. Оболонський район — 445 об’єктів

7. Шевченківський район — 377 об’єктів

8. Печерський район — 337 об’єктів

9. Деснянський район — 287 об’єктів

10. Подільський район — 276 об’єктів

Чи вистачає укриттів на всіх киян: дані КМДА

Згідно з інформацією, наданою РДА, фонд укриттів в Києві здатний вмістити 2 846 116 осіб, що забезпечує місця для 97,6% населення столиці.

Таким чином, питання укриттів залишається надзвичайно актуальним, і потребує термінового вирішення з боку місцевого самоврядування.