Мирні переговори зайшли в глухий кут: чому території стали головною перешкодою.

Як повідомляє ТСН: У процесі укладання мирної угоди щодо України виникають труднощі, особливо в питанні територій. Ці труднощі мають серйозні підстави.

Експерт зазначає, що з двох основних проблем, які стоять на шляху до прийнятної для Києва угоди про закінчення війни, спостерігається прогрес у питанні безпекових гарантій. Однак, територіальні поступки виявляються значно складнішими.

«Росія вже контролює близько 20% території України, і приєднання Донецької області, що залишилася під контролем України, збільшить цю частку приблизно на один відсотковий пункт. Якщо подивитися на ситуацію в цілому, це може здатися невеликою ціною за реальну незалежність України після кількох століть боротьби. Тим більше, що стверджується, нібито якщо війна триватиме, Україна врешті-решт так чи інакше втратить цю територію», — пише він.

На думку аналітика, така точка зору має кілька проблем, адже це не угода з нерухомістю.

«Найбільша проблема полягає у військовій цінності тієї території, яку хоче захопити Володимир Путін, — так званого поясу міст-фортець, який його війська намагалися захопити з 2014 року, але безуспішно. Якщо Росія отримала б цю ділянку, вона здобула б суттєву перевагу для нового нападу, адже не мала б природних перешкод аж до великого промислового міста Дніпра», — зазначив він.

Ціна територіальних поступок

Експерт вважає, що для України складним викликом, нарівні з військовими ризиками, є страх сотень тисяч людей, які досі живуть у частині Донбасу або втікають в безпечні місця.

«Володимир Зеленський має також враховувати загиблих солдатів. Яка мета? Моральний дух суспільства може бути підірвано, а глибоке почуття зради вплине на політичне майбутнє України. Усе це створить військові та політичні слабкості, які Путін неодмінно захоче використати, але такого роду поступки територій мають свої наслідки. Донецьк — не єдиний випадок. На жаль, в Україні є багато місць, які ілюструють, до чого призводить зрушення лінії фронту всього на кілька кілометрів», — пояснив він.

Експерт також considers, що російська мета полягає у блокуванні Миколаєва, який до війни мав найсучасніший порт країни, через який відбувалася значна частина зернового експорту.

«Навіть зараз майбутнє виглядає похмурим. Порт простоює. Понад 100 суден і зернових барж застрягли там на чотири роки. Коли кілька з них спробували вийти, російські війська відкрили вогонь, потопивши одне із суден. Це підкреслює, чому деталі будь-якої територіальної угоди мають таке велике значення. Найбільшою післявоєнною проблемою для України стане демографічна», — написав він.

Демографічна прірва та привид «гібридного миру»

Експерт вважає, що в кращому випадку для відновлення України залишиться лише 11 мільйонів людей, адже багато з тих, хто повернеться з фронту, може бути позбавленими кінцівок або настільки травмованими, що не зможуть працювати. Україні необхідно, щоб 6-7 мільйонів біженців повернулися додому, для чого війна повинна остаточно закінчитися, з гарантіями безпеки та територіальними угодами, які дозволять українським матерям забрати своїх дітей з безпечних шкіл і робочих місць у Західній Європі.

«Я щиро сумніваюся, що Путін погодиться на угоду з такими гарантіями. Саме тому його готовність погодитися на умови, які не дозволять йому ані відновити війну, ані продовжити її в гібридній формі, замаскованій під мир, має стати лакмусовим папірцем, за яким оцінюватиметься будь-яке врегулювання», — резюмував Чемпіон.

Нагадаємо, президент Володимир Зеленський днями заявив у своєму відеозверненні до українців, що Росія розглядає наступний рік як рік продовження масштабних бойових дій. Сигнали, які надходять із Москви, свідчать про відсутність реального бажання до миру.

Ця ситуація підкреслює важливість і складність переговорного процесу між Україною та Росією, де питання територій стає не лише юридичним, але й моральним та політичним викликом. Наслідки таких рішень можуть мати довготривалі ефекти для волі та безпеки українського народу.