Школа в албанському селі щороку втрачає учнів: куди зникають діти.

Як повідомляє The Sun: У маленькому селі на півночі Албанії власник магазину Сулейман Браті вже кілька годин не бачив жодного покупця. Чоловік розповідає, що щодня до його закладу заходять тільки кілька односельців, і йому важко зібрати гроші на проживання.

Жителі села Голай в північній Албанії скаржаться, що багато молодих людей виїхали до Великобританії Вимушена міграція настільки поширена, що щорічно школа села втрачає щонайменше дюжину учнів Власник магазину Сулейман Браті говорить, що місцевих покупців дуже мало, і йому важко заробити на життя

67-річний чоловік змушений покладатися на допомогу своїх двох синів, які, за його словами, живуть у Великій Британії незаконно — один з них прибув у вантажівці, інший заплатив контрабандистам, щоб перетнути Ла-Манш на човні.

“Албанія колись славилася виробництвом мінералів, тепер вона відома міграцією,” – сумно зауважує він.

Ласкаво просимо до села Голай, де місцеві жителі кажуть, що шість з десяти молодих людей наразі живуть у Великій Британії. Міграція стала настільки поширеною, що школа щороку втрачає щонайменше дюжину учнів, а бізнеси й фермери страждають від нестачі працівників — молодь шукає нові можливості в іноземних країнах.

Здебільшого молоді албанці прибувають до Великої Британії незаконно, і багато з них стають жертвами албанських банд, оскільки їм важко знайти роботу без документів.

Один місцевий житель зазначив: “Тут вже немає бандитів, бо всі вони зараз у Великій Британії.”

РОЗКІШНІ АВТО

Два з “експортів” Голая — це брати, яких вигнали з Великої Британії, коли Національна кримінальна агенція звинуватила їх у належності до організованої злочинної групи. Хоча на перший погляд вони працювали в будівництві та прибиранні, Ісуф і Фаціон Даути жили розкішно — витрачали гроші на дизайнерське вбрання, водили дорогі автомобілі, включаючи Bentley, і орендували квартиру в Челсі за 2700 фунтів на місяць.

Не дивно, що молодь Албанії приваблює кримінал, коли безробітні батьки пишаються успіхами своїх дітей у Британії, не запитуючи про джерела їхніх доходів.

У сільських місцевостях можна побачити молодих людей на дорогих автомобілях з британськими номерами, переважно Audi і Mercedes. Розкішні вілли прикрашають пагорби, проте більшість з них порожні.

Нові вілли зводять за гроші, що повертаються з Великої Британії, часто з прибутків від злочинної діяльності

Голай розташоване за десять хвилин їзди від Хасу — містечка, яке отримало прізвисько Маленький Лондон через велику кількість своїх жителів, що проживають у Великій Британії.

Згідно з інформацією колишнього мера Хасу Лімана Морини, у кожній родині цього містечка, що знаходиться за три години від столиці Тирани, є один-два родича в Британії.

Аволі Браті та його брат Фестір живуть у Лондоні і говорять, що в Албанії немає майбутнього

МІГРАЦІЯ Й МІСЬКА ЖИТТЯ

У Голай, де населення близько 4000, місцеві жителі вважають, що ця цифра насправді наближається до 60%, оскільки єдиними доступними робочими місцями залишаються малоприбуткові посади в сільському господарстві чи кафе, які залежать від проїжджаючих туристів.

Відсутність роботи призвела до масової міграції з Албанії — у 2022 році близько 12000 осіб прибули до Великої Британії на малих човнах, що становить одну третину від усіх прибулих.

“Діти завжди пропадають зі школи, коли їхні батьки забирають їх до Британії — приблизно 12 на рік, а я не можу знайти працівників для виконання необхідних робіт.”

34-річний Аволі Браті, не родич Сулеймана, говорить, що шість з його 12 родичів вже живуть у Британії, виїхавши незаконно.

Він зазначає, що за сімейною традицією одна дитина залишається вдома, щоб допомагати доглядати за старшими батьками, поки решта зазвичай виїжджають з Албанії. “Вони їдуть до Великої Британії, щоб заробляти гроші й відправляти їх назад до сім'ї,” — говорить він.

Аволі додає: “Усім їм вдалося виїхати незаконно, перетворившись на вантажівку в Дюнкерку і Кале, але тепер вони легально працюють.”

Його брат Фестім, 42 роки, заплатив £5000 за в'їзд до Великої Британії 11 років тому, сховавшись під сидінням вантажівки, поки інший брат ховався під накриттям на даху.

“Немає перспектив для дітей в Албанії. Що тут робити? Немає роботи й немає грошей,” — каже Аволі.

“Я люблю свою країну, і якби мені пропонували хорошо оплачувану роботу, я б залишився тут. Але я не можу залишитися,” — говорить він.

Серед старшого покоління в Албанії панують страхи за майбутнє країни, останньої балканської держави, яка позбулася комунізму в квітні 1990 року. Країна була настільки закритою, що багато її громадян навіть не знали, що Берлінська стіна впала у 1989 році.

Комуністичний режим не інвестував у важливу інфраструктуру, таку як дороги, електрика та чиста вода, а перехід до ринкової економіки був складним.

Один з власників кафе зазначив: “Подивіться навколо — тут немає молодих людей. Діти постійно пропадають зі школи, оскільки їхні батьки забирають їх до Британії – приблизно 12 на рік, а я не можу знайти робітників для виконання необхідних робіт.”

Магазинник Джулейман Браті, батько п'яти дітей, вважає, що 60% молоді покинули його село. “Вони пішли,” — говорить він. “Але якщо б мої сини не відправляли гроші додому, я б не мав нічого.”

“Я не бачив їх з 2011 року, і вони не можуть повернутися, оскільки не мають документів, щоб знову поїхати до Великобританії. Я лише розмовляю з ними по телефону, але не бачив їх роками. Я не знаю, що буде з Голай.”

Автор статті Sun Грація Макаскіл відвідала албанське село Голай, щоб поспілкуватися з місцевими жителями

У невеличкому селі Голай спостерігається яскравий приклад сучасних викликів, з якими стикається Албанія: безробіття, міграція та відсутність перспектив. У той час як молодь залишає країну в пошуках кращого життя, старші покоління занепокоєні, що країна може втратити свою ідентичність та економічний потенціал. Ситуація в селі є свідченням більш широких тенденцій у всій країні, де традиційний спосіб життя зсувається під тиском змін і дилем, пов'язаних з міграцією та культурними транформаціями.