Українська армія звела на Донбасі фортецю завширшки 200 метрів: як вона змінила би хід війни.

Як повідомляє ТСН: Українські війська створили на Донбасі ешелоновану оборонну систему шириною 200 м, до складу якої входять протитанкові рови, мінні поля та бетонні перешкоди. Військові впевнені, що якби така фортеця існувала на початку російського вторгнення у 2022 році, ситуація на фронті була б принципово іншою.

Деталі про лінії оборони на Донбасі

Оборонні укріплення на Донбасі простягаються до самого горизонту. Вони є частиною великої фортифікаційної системи, збудованої українськими військовими для захисту міст і населених пунктів, які ще не окуповані Росією.

«Якби такі оборонні лінії існували 2022 року, ситуація на землі була б повністю протилежною до нинішньої», — зазначив командир батальйону безпілотників 44-ї механізованої бригади В’ячеслав Шутенко.

На пагорбах у районі Слов’янська та Краматорська укріплення мають ширину близько 200 м. На початку розташована смуга колючого та протипіхотного дроту, за якою йде протитанковий рів глибиною 2 м та шириною 3 м. Вийнятий грунт утворює захисний насип. Далі знову тягнеться дріт, другий протитанковий рів з валом і ще одна смуга загороджень. Подекуди облаштовують третій рів, встановлюють «зуби дракона» — бетонні протитанкові перешкоди — та мінні поля. У сукупності це і є фортифікаційний пояс Донбасу.

Як підкреслив майор Шутенко, за умов постійного контролю з повітря дронами прорвати таку оборону росіянам було б «дуже складно».

Чому ефективність укріплень може втратити сенс?

Проте, ефективність цих укріплень може бути поставлена під запитання в умовах потенційних мирних домовленостей, які наразі обговорюються між Україною, США, Європою та Росією. Майбутній статус Донбасу залишається предметом жвавої дискусії.

Москва наполягає на тому, щоб в межах будь-якої угоди їй передали близько 30% Донецької області, які вона поки не змогла захопити. В одному з варіантів, оприлюднених у грудні, США погодилися з таким підходом, проте пропонували зробити регіон «нейтральною демілітаризованою буферною зоною». Також в американських пропозиціях згадується «вільна економічна зона» — поняття, яке досі не має чіткого визначення.

Багато українців сприймають такі ідеї як спробу обійти систему оборони та дати президентові Росії Володимиру Путіну можливість продовжити агресію. Незважаючи на потужні укріплення, за останні місяці українські сили були змушені відступати, а значна частина Покровська вже опинилася під контролем ворога.

Наступна ціль ворога на Донбасі

На сьогодні колючий дріт вже заполонив вулиці Костянтинівки – міста, яке вважають наступною ціллю. Якщо воно впаде, під загрозою опиняться Дружківка, а згодом і великі Краматорськ та Слов’янськ. Якщо російським військам вдасться прорвати оборонні рубежі навколо цих міст і закріпитися в міській забудові, вибити їх звідти буде набагато важче. В грудні українські підрозділи змогли відтіснити росіян з частини Куп’янська, проте це коштувало значних втрат.

Позиції Росії та України щодо Донбасу

Нагадаємо, наприкінці грудня речник Кремля Дмитро Пєсков озвучив умову для зупинення бойових дій: повне виведення ЗСУ за адміністративні межі Донецької та Луганської областей. Він також ухилився від відповіді стосовно виведення українських військ із Запорізької та Херсонської областей та назвав «недоцільним» обговорення створення вільної економічної зони на Донбасі чи спільного управління Запорізькою АЕС.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що громадяни його країни прагнуть миру, проте категорично не згодні на територіальні поступки. Посилаючись на соціологічні дані, він зазначив, що 85% населення підтримує ідею припинення війни, і одночасно ці ж 85% виступають проти виходу ЗСУ зі східних регіонів та Донбасу.

Ситуація на Донбасі залишається складною і нестабільною. Незважаючи на створену оборонну систему, ризик для українських міст все ще залишається високим. У той же час, дипломатичні зусилля щодо досягнення миру тривають. Важливо, як у світі, так і в Україні, слідкувати за розвитком подій та впливом на безпеку регіону.