Паризька декларація про мир для України: чому США не підписали документ.

Як повідомляє ТСН: Офіційно «коаліція охочих» була утворена в березні 2025 року, коли адміністрація Трампа оголосила, що підтримка України та питання постконфліктного врегулювання лягають на плечі Європи. США, у свою чергу, зайнялися переговорами з Росією щодо умов припинення війни. Від листопада 2025 року Трамп активно просував «мирний» план, який спочатку більше нагадував російські вимоги до України.

Протягом цього часу українська сторона разом з європейськими партнерами суттєво вдосконалила текст документа, скоротивши кількість пунктів з 28 до 20. Володимир Зеленський заявив, що план готовий на 90%, а гарантії безпеки від США, які мають бути ратифіковані Конгресом, забезпечені на 100%. Європейські країни також готові надати свої гарантії безпеки у вигляді військової допомоги. Однак зустріч «коаліції охочих» у Парижі 6 січня викликала більше запитань, ніж відповідей, створивши атмосферу розчарування.

За результатами зустрічі країни, що входять до «коаліції охочих», а також Україна підписали спільну Паризьку декларацію щодо «надійних гарантій безпеки для міцного й тривалого миру в Україні». Переговори української та американської делегацій щодо територій і ЗАЕС продовжилися й 7 січня. Однак головне питання лишається без відповіді: чи погодиться Росія на досягнуті угоди?

Гарантії (не)безпеки: США не підписали декларацію

Зустріч «коаліції охочих» 6 січня в Парижі зібрала 27 з 35 країн-учасниць і мала стати продовженням попередніх домовленостей, досягнутих під час візиту української делегації до Трампа. Однак навіть активність США з військовими операціями у Венесуелі не змогла затінити цю зустріч, де вперше брали участь американські представники.

На пресконференції прем’єр Британії Кір Стармер зазначив, що ми наблизились до миру, але найскладніше ще попереду. Джаред Кушнер, зять Трампа, наголосив на досягнутому прогресі, однак це не означає автоматичного закінчення війни. Він також запевнив, що питання щодо гарантій безпеки між Україною та США вирішено.

Як повідомляє Reuters, під час зустрічі в Парижі США вперше висловили підтримку «коаліції охочих», обіцяючи надати гарантії безпеки у разі повторного нападу Росії. Проте, згідно з Politico, США відмовились підписувати Паризьку декларацію, у якій, за інформацією Офісу президента України, не згадуються зобов’язання США, схожі на статтю 5 НАТО про колективну оборону.

У Паризькій декларації особливо підкреслюється участь у механізмі моніторингу та верифікації припинення вогню, створеного Спеціальною комісією з участю країн-учасниць «коаліції охочих», яка розглядатиме можливі порушення. Однак у документі та заявах лідерів не вирішено головне питання: як змусити Росію погодитися на припинення вогню? Судячи з заяв Путіна, Москва не має наміру цього робити.

Коаліція (не)охочих: Росія досі має право вето

В пункті 3 Паризької декларації йдеться про «внесок» США у формуванні багатонаціональних сил для України, які мають підтримати відновлення ЗСУ та забезпечити стримування Росії. Еммануель Макрон раніше зазначав про готовність 26 країн надати війська для гарантування безпеки. Втім, конкретні деталі американської підтримки в декларації не були уточнені.

Натомість у Парижі Зеленський, Стармер та Макрон підписали окрему декларацію про наміри розгорнути британські та французькі війська в Україні. Документ передбачає створення військових хабів для зберігання зброї та військового обладнання. Макрон заявив, що декілька тисяч французьких військових будуть розгорнуті в Україні після припинення вогню. Стармер також підкреслив, що питання участі британських військових ще має затвердити парламент.

Франція та Британія є єдиними країнами, які публічно підтвердили готовність відправити свої війська до України після встановлення миру. Натомість канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зазначив, що країна готова розглянути участь у моніторингу дотримання режиму припинення вогню.

В той же час, обговорюючи гарантії безпеки для України, Володимир Зеленський зазначив, що поки не отримував чіткої відповіді від партнерів щодо цього питання, наголосивши, що наразі Трамп взяв паузу у наданні Україні гарантій безпеки на тривалий термін.

Українська та американська делегації продовжують консультації, обговорюючи питання територій та ЗАЕС, але подробиці залишаються невідомими. Тим часом європейські країни в рамках «коаліції охочих» дискутують про те, що буде після припинення вогню, але чіткої стратегії досягнення цього поки не мають.