Переговори Трампа з Путіним: що насправді обговорили в Кремлі.

Трамп та Путін під час переговорів
Трамп та Путін під час переговорів Фото: ТСН

Як повідомляє ТСН: Можливо, у 2026 році. Останній день для подачі номінацій – 31 січня. Тому малоймовірно, що адміністрації Трампа вдасться забезпечити згоди Путіна на перший, але дуже важливий крок, що передує будь-яким "мирним" ініціативам – припинення вогню. Це стосується як фронту, так і зупинення ракетно-дронових атак по всій Україні. Візит спецпредставника Трампа Стіва Віткоффа та зятя Трампа Джареда Кушнера до Москви 2 грудня яскраво це підтвердив.

Переговори, які проходили у закритому режимі в Кремлі, тривали більше п’яти годин. Трамп колись жартував, що не розуміє, про що Віткофф може так довго говорити з Путіним. Цю заяву він зробив під час виступу в парламенті Ізраїлю в середині жовтня, коли анонсував просягнення угоди щодо припинення вогню в секторі Газа. Між Ізраїлем і ХАМАС також працювали над мирною угодою Віткофф і Кушнер. Проте реальне врегулювання залишилося на папері.

Путін запізнився на зустріч із Віткоффом і Кушнером на дві з половиною години, витративши цей час на погрози Європі більшою війною, яка, за його словами, "буде дуже швидкою" (імовірно, натякаючи на можливе використання ядерної зброї). 1 грудня, у військовій формі, Путін оголосив про необхідність "створення зони безпеки" вздовж північного кордону з Україною, явно підтримуючи групу в оточенні Трампа, яка натискає на швидку угоду з Росією, щоб зміцнити економічні відносини з Москвою.

В Європі розуміють, що Путін не має наміру припиняти війну, а переговори зі США йому потрібні, щоб виграти час і послабити підтримку України з боку союзників. Чи усвідомлює це адміністрація Трампа? Що засвідчив візит Віткоффа та Кушнера до Москви?

Новий переговірник: навіщо Трамп залучив Кушнера

Трамп під час виступу в парламенті Ізраїлю в середині жовтня, говорячи про роль свого зятя Кушнера у досягненні угоди про припинення вогню в секторі Газа, зазначив:

«Нам час від часу потрібен такий мозок. Ми завжди запрошуємо Джареда, коли хочемо укласти угоду».

На посту старшого радника Трампа Джаред Кушнер займався розробкою Авраамових угод – серії угод про нормалізацію відносин між Ізраїлем та арабськими країнами. Він разом з дружиною Іванкою Трамп були присутні на церемонії відкриття посольства США в Єрусалимі у травні 2018 року. Таким чином, Кушнера можна вважати близьким до Трампа, хоча наразі він не займає офіційних посад.

Справжніми експертами з Росії та регіону Кушнера та Віткоффа важко назвати. Білий дім зберіг Віткоффа серед основних переговорників з Москвою після витоку стенограми його розмови з помічником очільника Кремля Юрієм Ушаковим. ТСН.ua вже писав, як Віткофф перекладав через Ушакова "найглибшу повагу до Путіна" і надавав рекомендації, як Путіну краще спілкуватися з Трампом.

Кремль не надто позитивно оцінив посилення Віткоффа зятем Трампа.

  • По-перше, Путін запізнився на зустріч на дві з половиною години, запитавши, чи сподобалась американським гостям прогулянка по Москві.
  • По-друге, їхні переговори тривали понад п’ять годин. Можливо, Кушнер прослухав лекцію Путіна про Рюрика та "особливу" історію Росії.
  • По-третє, за результатами зустрічі Юрій Ушаков заявив, що "компромісного варіанту немає – є й американські пропозиції, частина з яких прийнятна, а частина – ні".

Погрози ще більшою війною: Путін не зупиниться

На фоні шостого візиту Віткоффа до Росії, цього разу з Кушнером, газета The Wall Street Journal повідомляє про зростання кризи довіри між США та їхніми європейськими союзниками по НАТО. Після витоку стенограми телефонної розмови Віткоффа з Ушаковим Білий дім не спростовував інформацію й не заперечив достовірність "мирного" плану з 28 пунктів – списку вимог Росії щодо капітуляції України.

США позиціюють себе як посередники в переговорах між Києвом і Москвою, нехтуючи міжнародним правом. Експерти відзначають, що Америка починає виступати як посередник між Росією та НАТО, мовби США вже не вважають себе повноправним членом Альянсу. Кремль у своїх "мирних" пропозиціях вимагає, щоб Україна виключила з Конституції рух до НАТО, а Альянс не приймав Україну.

Найгірше в поїздці Віткоффа та Кушнера до Москви – це замовчування Вашингтона щодо публічних погроз Путіна про готовність до війни в Європі "прямо зараз" та розширення російських атак на українські порти та судна союзників, які підтримують Київ.

«Найрадикальнішим рішенням є відрізати Україну від моря, тоді "піратство" (так Путін називає свої атаки на російські танкери) стане принципово неможливим»,

Позиція Європи: США вважають питання «територій» ключовим

Після п’ятигодинних переговорів Путіна з Віткоффом та Кушнером у Кремлі, держсекретар США Марко Рубіо зазначив, що основна проблема, чому Україна та Росія не можуть дійти згоди, – це "територія розміром 30-50 км та 20% Донецької області, яка залишилася під контролем України". Хоча Рубіо розуміє, що будь-які територіальні поступки з боку України, як і визнання США окупованих Росією територій, можуть створити небезпечний міжнародний прецедент, що не зупинить Росію.

Телеканал NBC News, посилаючись на російського чиновника, повідомляє, що Москва не погодиться на компроміс щодо трьох пунктів мирної угоди: територіальні поступки з боку України, обмеження чисельності ЗСУ та визнання США і Європою (юридичне, про що вже заявив Путін) окупованих українських територій російськими. CNN також додав до цих вимог "прагнення України вступити до НАТО".

Під час зустрічі в Брюсселі 3 грудня міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде заявив, що Європа не прийматиме жодну нову "Ялту". Президент Фінляндії Олександр Стубб підкреслив, що "сьогодні ми ближче до миру, ніж вчора", і найближчі дні підтвердять, чи принесуть переговори якісь результати. Однак, за його словами, навряд чи умови справедливого миру будуть виконані.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський наголосив, що рішення ЄС щодо стабільного фінансування Києва у наступні роки має вирішальне значення для майбутнього війни Росії проти України. Це підтверджує те, що 2 грудня Трамп оголосив, що США "більше не беруть участі у війні з фінансової точки зору", повторивши також фейк про те, що його попередник Байден нібито надав Україні $350 млрд готівкою.

«Ми намагаємося це врегулювати. Нелегка ситуація. Який хаос… Я маю отримувати Нобелівську премію за кожну війну (врегулювання), але не хочу бути жадібним»,

Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зазначила, що є два варіанти фінансування України на 2026-2027 роки. Перше – це "репараційна позика" на 140 млрд євро під забезпечення заморожених активів Центробанку РФ. Друге – запозичення ЄС, з використанням бюджету ЄС для залучення коштів на ринках капіталу. Таким чином, європейські союзники хочуть допомогти Україні не лише покрити бюджетний дефіцит, але й спрямувати додаткові кошти на закупівлю зброї, зокрема американської.

Дональд Трамп раніше заявляв, що Європа купує зброю для України у США через механізм PURL, що координується НАТО. Проте залишається питання, чи не з’являться зміни у цьому рішенні, якщо Білий дім нарешті зрозуміє, що "мирної" угоди з Росією не можна досягти лише через тиск на Україну. Завдяки західній пресі останнім часом з'явилися повідомлення, що США можуть знову активувати свій головний важіль тиску як на Київ, так і на європейських партнерів, заблокувавши обмін розвідувальними даними.


Читайте також

Реклама