Найважчий птах в історії вмів літати: як це можливо.

Як повідомляє ТСН: Багато людей вважають, що для польотів необхідно бути легким, але палеонтологічні знахідки доводять, що природа не завжди дотримується цих правил.

Цікаві характеристики найважчого літаючого птаха в історії обговорюються в численних дослідженнях.

Вражаючі розміри

Argentavis magnificens, що в перекладі з латини означає «Величний птах Аргентини», жив у пізньому міоцені, приблизно 6–8 мільйонів років тому, на території сучасної Аргентини. Цей вид належав до вимерлої групи хижих птахів тераторнітид, які є родичами сучасних стерв’ятників.

Завдяки добре збереженим скам’янілостям вченим вдалося точно відтворити параметри цього птаха:

• Розмах крил: від 5 до 7 метрів, що робить його птахом із найширшими крилами, відомим науці. Для порівняння: це більше, ніж у легкомоторного літака Cessna 152.

• Вага: приблизно 70–80 кг. Це значно більше, ніж у будь-якого сучасного птаха (серед сьогоднішніх рекордсменів, що вміють літати, — андійські кондори, вага яких становить лише 10–15 кг).

Спосіб життя: хижак на землі

Не дивлячись на свої габарити, Аргентавіс не був незграбним. Його довгі ноги свідчили про те, що він проводив багато часу на землі, ефективно пересуваючись по відкритих рівнинах.

Дослідження 2013 року показують, що він був опортуністичним хижаком і падальником:

• Міг полювати на дрібну та середню здобич, споживаючи 5–10 кг м’яса на день.

• Завдяки своїм розмірам, він легко відганяв інших хижаків від туш тварин, подібно до сучасних стерв’ятників.

Як Аргентавіс міг літати

Це питання викликало інтерес у науковців, адже вага в 70 кг наближається до теоретичної межі для махового польоту в умовах земної гравітації.

Дослідження 2022 року показало, що Аргентавіс не був пристосований до постійного махання крилами — його грудні м’язи були занадто слабкими для цього.

Натомість, він був майстром планерування.

• Швидкість: мав можливість крейсерувати зі швидкістю 60–70 км/год та долати сотні кілометрів без значних витрат енергії.

• Зліт: це було його найскладніше завдання. Птах не міг просто злетіти з місця; йому доводилося бігти схилом униз, злітати проти сильного вітру або використовувати висхідні потоки теплого повітря (терміки).

Залежність від умов навколишнього середовища, ймовірно, стала причиною його вимирання. Зміни клімату призвели до зникнення необхідних вітрів та терміків, без яких гігант просто не міг піднятися у повітря.

Нагадаємо, нещодавно вчені розкрили таємницю зникнення птаха, що жив 120 млн років тому в Китаї. Було виявлено скам'янілі залишки птаха часів динозаврів, який помер, вдавившись великою кількістю каменів.

Отже, відкриття про Argentavis magnificens підкреслює, якою різноманітною була життя на планеті мільйони років тому. Вивчення цих величних птахів не лише додає до нашого розуміння еволюції, а й показує, як зміни в кліматі можуть впливати на живу природу. Спостерігаючи за цим, сучасні вчені спробують запобігти подібним наслідкам у майбутньому.