Переговори з Путіном провалилися: чому мирний план Трампа не працює.

Як повідомляє ТСН: Незважаючи на оптимістичні заяви лідерів щодо швидкого завершення війни, Кремль використовує переговори лише як спосіб збереження своїх активів та виграшу часу.

Наступна зустріч лідерів «Коаліції охочих» повинна стати не просто черговим заходом для висловлення підтримки, а реальним етапом переходу до дій. Таку думку висловив публіцист та політичний оглядач Віталій Портников, коментуючи нинішню дипломатичну активність щодо України.

Модель «Швейцарського саміту» та тактика Кремля

Портников порівнює сучасні переговори з Самітом миру в Швейцарії. Тоді українська дипломатія змогла зібрати десятки лідерів, але питання залишається відкритим: чи можна укласти мир без участі агресора?

Ситуація змінилася через активність Дональда Трампа, який, на відміну від Джо Байдена, відновив контакти з Володимиром Путіним. Проте, за словами Портникова, Кремль лише імітує переговорний процес.

«І що ж ми бачимо? Бачимо бажання Кремля цей процес затягувати. І це яскраво проявилося після останніх перемовин президентів Дональда Трампа і Володимира Зеленського у Вашингтоні. Щоб не реагувати на спільні домовленості, Путін вигадав цілу драматичну історію з обстрілом своєї резиденції на Валдаї. В результаті, замість узгодження позицій — нові прогнози й повідомлення про „перегляд переговорної позиції“ Кремля. Так що зараз ми навіть не знаємо, на якому рівні продовжуються російсько-американські контакти щодо миру — і чи продовжуються взагалі. Але яке ж значення мають деталі, коли ми не знаємо відповіді на головне питання: а чи прагне взагалі президент Путін до завершення війни? — зазначає Портников. — Але, якщо вже бути точним — знаємо. Президент Путін не бажає завершення війни й робить все можливе, щоб утримати президента Трампа від нових різких дій на адресу Москви».

Навіщо Путіну «мирний процес»?

Оглядач вважає, що та сама "човникова дипломатія" за участю Стівена Віткоффа та Джареда Кушнера була Москві потрібна з прагматичною метою:

• для запобігання санкціям проти «Роснефті» та «Лукойла».

• блокування конфіскації заморожених російських активів у Європі.

Портников підкреслює, що Білий дім фактично допоміг Путіну зберегти фінансові ресурси, переконуючи європейців, що конфіскація зірве «мирний план» Трампа. Проте Європа знайшла свої кошти для підтримки України, що забезпечує стабільність української економіки на найближчі два роки.

Економіка проти геополітики

Головною перешкодою для миру залишається ігнорування Путіним економічної реальності. У той час, коли російська економіка виснажується, президент залишається в полоні своїх «геополітичних марень».

«Якщо Путін усвідомлював би ризики, очевидно, він був би готовий до реальних переговорів щодо завершення війни. Проте російський очільник ніколи не звертав великої уваги на економіку: що таке економіка у порівнянні з його геополітичними мареннями? І, можливо, саме у цьому небажанні Путіна усвідомлювати економічні реалії наступних років ховається відповідь на питання щодо можливостей завершення війни. Так, домовлятися із Путіним не вийде, якими б оптимістичними не були заяви Трампа чи Зеленського щодо переговорного процесу. А от позбавити його грошей і ресурсів для продовження війни може вийти - хай і не з таким прискоренням, якого всі ми прагнемо», — пише публіцист.

Отже, можна зробити такі ключові висновки:

• домовитися з Путіним не вдасться, попри оптимізм Вашингтона чи Києва;

• реальний шлях до завершення війни лежить не через переговори, а через позбавлення агресора ресурсів;

• саміт «Коаліції охочих» має дати відповідь, чи готові союзники до рішучого посилення підтримки замість «фантомних» планів.

Портников також зазначив, що 2026 рік стане роком не стільки завершення, скільки поступового затухання війни.

Ці заяви підкреслюють важливість подальших зусиль міжнародної спільноти у справі підтримки України та економічного тиску на Росію, щоб спонукати її до реальних дій для завершення конфлікту. Тільки комплексний підхід до цієї проблеми може призвести до стійкого миру в регіоні.