Війна може завершитися вже наступного року: через що Україна втрачає фінансову стійкість.

Як повідомляє ТСН: Війна Росії проти України, ймовірно, може закінчитися наступного року, але це станеться в умовах, які будуть вкрай невигідними для Києва. Причина полягає у фінансових обмеженнях та нездатності Європейського Союзу ухвалити важливі рішення щодо використання заморожених російських активів.

Про це пише міжнародний оглядач Politico Europe Джеймі Деттмер.

Автор зазначає, що ключовим чинником стало невміння ЄС досягти угоди про використання приблизно 210 мільярдів євро заморожених російських активів для тривалої підтримки платоспроможності України та фінансування її військових зусиль.

Мова йде про провал ініціативи "репараційної позики", яка передбачала рециклінг російських активів, переважно заморожених у бельгійському кліринговому банку, з подальшим направленням коштів на підтримку України. У разі ухвалення ця схема забезпечила б Києву стабільне фінансування на щонайменше два роки.

Однак, як зазначає Деттмер, юридичні проблеми в Бельгії та відмова президента Франції Еммануеля Макрона і прем'єр-міністра Італії Джорджі Мелоні підтримати канцлера Німеччини Фрідріха Мерца призвели до провалу пропозиції. Це сталося попри тривалі обговорення та сподівання прихильників ідеї, включаючи президентку Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн.

З іншого боку, Європейський Союз затвердив альтернативне рішення — спільне запозичення 90 мільярдів євро на ринках капіталу під гарантії бюджету ЄС, з подальшим наданням цих коштів Україні у вигляді безвідсоткової позики.

Цей пакет, за словами оглядача, дозволить уникнути фінансового колапсу України на початку наступного року, але він розрахований лише на два роки і не зможе забезпечити довгострокову стійкість країни у війні. За прогнозами Міжнародного валютного фонду, у зв'язку зі скороченням фінансової підтримки з боку США, дефіцит бюджету України протягом найближчих двох років може досягти 160 мільярдів доларів.

«Простіше кажучи, Україні знадобиться значно більше коштів від Європи, й блоку дедалі важче буде це забезпечити», — зазначає Деттмер.

Попри це, кілька європейських лідерів, після досягнення фінансової угоди, продемонстрували обережний оптимізм. Зокрема, президент Фінляндії Александр Стубб висловив думку, що узгоджений пакет пов'язаний із замороженими російськими активами, оскільки Київ зможе використати їх для погашення позики після закінчення війни.

«Іммобілізовані російські активи залишаться іммобілізованими… і Союз залишає за собою право використати ці активи для погашення цієї позики», — написав Стубб у соцмережі X.

Все ж, оглядач зазначає, що сподівання на майбутні позики, пов'язані з російськими активами, можуть виявитися занадто оптимістичними. Все залежатиме від того, які умови завершення війни будуть узгоджені, а отримати нове фінансування буде важче, коли держскарбниця України знову спорожніє.

На минулому тижні Угорщина, Словаччина та Чехія відмовились брати участь у схемі спільного запозичення. За оцінками Деттмера, цілком можливо, що можуть приєднатися й інші країни, особливо з огляду на те, що 2027 рік є важливим виборчим роком для Франції та Німеччини. Також нова адміністрація США під керівництвом Дональда Трампа може ускладнити перспективи додаткової допомоги.

Проте, прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер назвав угоду, досягнуту після майже 17-годинних переговорів, «перемогою для України, перемогою для фінансової стабільності та перемогою для Європейського Союзу».

Але, як зауважує автор, президент Росії Володимир Путін навряд чи погодиться з такою оцінкою.

Президент України Володимир Зеленський, намагаючись переконати європейських лідерів підтримати репараційну позику, раніше наголошував:

«Якщо Путін знатиме, що ми можемо залишатися стійкими принаймні ще кілька років, його мотив затягувати цю війну стане значно слабшим».

Однак, підкреслює Деттмер, цього не сталося. Провал минулотижневих переговорів лише виявив глибокі розбіжності всередині Європи, що, на думку автора, зміцнює враження в Кремлі, що час працює на Росію.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що, за словами президента України Володимира Зеленського, відмова від використання заморожених російських активів для репараційного кредиту може послабити позиції України та зменшити шанси на дипломатичне завершення війни, оскільки Володимир Путін не матиме стимулів для переговорів.