Законопроєкт 11440 спростить компенсації за зруйноване житло: що передбачає.

Як повідомляє ТСН: Тисячі українців, які втратили свої домівки через війну, зіткнулися з серйозною проблемою: у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (ДРРП) немає відомостей про їх власність, оскільки оригінали документів були втрачені, а архіви БТІ опинилися в окупації. Багато постраждалих намагаються вирішити це питання через суди, але цей процес є довгим і затратним.

Наразі у Верховній Раді розглядається законопроєкт, який має спростити процедуру отримання компенсації для потерпілих.

«Це частина життя»: історія з Харківщини

Наталія важко говорить про свою квартиру в селищі Дворічна Куп’янського району на Харківщині, де вона прожила 20 років.

«Це частина життя»

— заплакала вона. З початком повномасштабної війни Дворічна стала зоною активних бойових дій, а її квартира була зруйнована, і весь будинок став непридатним для проживання.

Після евакуації на Сумщину жінка вирішила подати документи на компенсацію, але зіткнулася з проблемами.

Довести, що твоє, бо зникли дані

Наталія мала всі документи на квартиру, включно з договором купівлі-продажу, але цього виявилося недостатньо. Щоб отримати компенсацію, право власності повинно бути зареєстроване в ДРРП.

Ця ситуація є загальною для багатьох. Реєстр почав діяти лише у 2013 році, тому інформація про власність на житло, яке купували або отримували до цього часу, часто залишалася тільки в паперових архівах БТІ.

Правники зазначають, що деякі архіви БТІ були знищені, а інші — в окупації, тому отримати інформацію вкрай складно, особливо коли постраждалі не мають жодних оригіналів документів:

«Вони могли згоріти разом з будинком чи залишитися на окупованій території. Отримати дублікат в прифронтовій зоні зараз теж непросто. Часто нотаріуси, які посвідчували договори, вже не працюють. Архіви знищені або переміщені»

— говорить Олена Самойлова, старша аналітикиня БФ «Право на захист».

Відновлення документів може затягнутися на невизначений термін або стати справою без вирішення. Єдиний вихід — звертатися до суду.

«Ми маємо приклад, коли громадянин України судиться більше ніж півтора року, і досі не отримав рішення. І є позитивні випадки, коли суди вирішували справи за три чи чотири місяці, встановлюючи юридичний факт наявності майна»

— зазначає Дмитро Лубінець, Уповноважений ВРУ з прав людини.

Законопроєкт 11440: має спростити процедуру

З метою полегшення процедури для тих, хто має документи, але не має даних у ДРРП, депутати розробили законопроєкт №11440, який пройшов перше читання у грудні минулого року.

Законопроєкт пропонує спрощений порядок внесення даних про право власності на нерухомість, набуту до 2013 року, у разі відсутності доступу до архівів БТІ.

«Людина із правовстановлюючими документами може звернутися до нотаріуса, і їх вистачить для внесення даних до реєстру»

— говорить Олена Шуляк, співавторка законопроєкту, голова партії «Слуга народу».

Щоб захистити ринок нерухомості від зловживань, пропонується ввести такі запобіжники:

• Спрощений механізм діятиме лише на територіях, де немає доступу до реєстру БТІ або ці книги знищені (згідно з переліком).
• На такий спосіб зареєстроване майно може мати обмеження, зокрема, заборонити власнику його відчужувати.

Олена Самойлова наголошує на важливості ухвалення законопроєкту 11440, оскільки відзначається зростання випадків проблем з підтвердженням права власності.

Юристи радять громадянам перевірити, чи внесені дані про їх власність до ДРРП, і в разі потреби зробити це якомога швидше.

Наталя Кущ отримала рішення суду:

«Це наш великий крок, тому що в нас вже є на руках документи»

Вона готує документи на компенсацію та сподівається, що новий закон буде ухвалено, і її односельці також зможуть скористатися своїм правом.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: ТСН 20:00 ПІДСУМКОВІ НОВИНИ п’ятниці, 28 листопада! НОВИНИ ТСН 1+1 СЬОГОДНІ ОНЛАЙН!