Зеленський передав Трампу мирний план: Україна може погодитись на демілітаризовану зону.

Як повідомляє ТСН: Україна готова обговорити складну територіальну поступку, зокрема створення демілітаризованої зони на Донбасі в рамках нового мирного плану. Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк зазначив, що ця зона вимагатиме відведення сил з обох боків фронту та контроль міжнародних місій, зокрема з боку США. Проте остаточної згоди з боку Києва ще немає.

Згідно зі звітом, Київ погодився на ключовий пункт перемовин зі США та Росією — створення демілітаризованої зони на Донбасі. Це рішення отримало підтримку в Європі, де його вважають шляхом до завершення майже чотирьох років війни. Ця поступка увійшла до мирного плану США, доопрацьованого президентом України Володимиром Зеленським та переданого американському президентові Дональду Трампу. Документ також отримав підтримку від президента Франції Емманюеля Макрона, британського прем'єра Кіра Стармера та німецького канцлера Фрідріха Мерца.

Умови демілітаризованої зони

Київ вважає, що створення демілітаризованої зони змусить українські та російські сили відступити від нинішньої лінії фронту на Донбасі. Регіон може перейти під контроль міжнародних місій, зокрема США, що має запобігти новим актам агресії з боку Росії.

«Демілітаризована зона має існувати по обидва боки лінії. Потрібно логічно і юридично визначити, чи всі види озброєнь мають бути виведені, чи лише важке. Щоб уникнути можливих порушень, необхідно, щоб представники моніторингових місій і іноземний контингент стежили за дотриманням угод. (…) Це природний формат завершення конфлікту, оскільки частина території, на жаль, залишиться під фактичною окупацією Росії, і лінія розмежування все одно буде встановлена», — розповів Подоляк.

Контроль за виконанням домовленостей

«Необхідно чітко визначити обсяги та місії, покладені на третю сторону», — зазначив радник голови ОП, підкреслюючи, що Київ «в ідеалі» хотів би бачити США у складі сили нагляду для забезпечення контролю за виконанням домовленостей, спостереження та відсутності несанкціонованих переміщень військ.

Цей підхід нагадує демілітаризовану зону між Північною та Південною Кореями, створену у 1953 році. Корейська DMZ має ширину 4 км та довжину 250 км. Український варіант, ймовірно, буде значно більшим.

Як зазначалося, для Зеленського така територіальна поступка є надзвичайно болючою, але вона дозволяє уникнути фактичної капітуляції, якої домагалася Москва, зокрема передачі тих частин Донбасу, що залишаються під контролем України. Для президента України це абсолютно неприйнятно, оскільки військові та суспільство категорично виступають проти будь-яких актів «здачі».

Фінансування відновлення України

Подоляк пояснив, що документ, переданий Сполученим Штатам, складається з трьох розділів.

• Перший — про умови завершення війни, викладені приблизно у 20 пунктах.

• Другий — про формування нової системи європейської безпеки після війни, включно з гарантіями, які запобігатимуть майбутнім російським наступам.

• Третій — про відновлення України, її економіки та оборонного потенціалу.

«Агресор має брати участь у фінансуванні реконструкції — це обов’язкова умова завершення війни. Інакше агресор лише виграє від конфлікту та не матиме жодного стримувального фактора», — наголосив Подоляк.

Радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин уточнив, що Le Monde не зовсім коректно подало заяву радника голови ОП, стверджуючи, що Україна вже погодилась на умову щодо демілітаризованої зони.

«Михайло їм сказав загалом те, що обговорювати можна різні речі, але питання завжди в деталях, як це може працювати. Чи погодилась Україна чи не погодилась — може вирішуватися тільки на найвищому політичному рівні або народом України, вчора президент про це сказав журналістам», — додав Литвин.

«Поступки, на які пішов Зеленський, — це складні рішення. А два розділи — про гарантії безпеки та реконструкцію — це свого роду «втішні призи», щоб полегшити сприйняття», — прокоментував європейський дипломат.

Наразі Зеленський заявив, що США пропонують створення «вільної економічної та демілітаризованої зони» на сході країни, допускаючи вихід російських військ з частини північних регіонів, але збереження їхньої присутності на півдні. В результаті російські війська могли б покинути Сумську, Харківську та частину Дніпропетровської областей, але залишитися в Херсонській та Запорізькій.

Для узгодження позицій 13 грудня може відбутися зустріч у Парижі за участю представників США, Німеччини, Великої Британії, Франції та України. Через два дні Мерц пропонує провести зустріч вже на рівні лідерів у Берліні разом із Трампом. Чи приїде він — покаже час.

«Побачимо, що нам несе майбутнє», — зазначив президент США, додавши, що не хоче «витрачати свій час».

Американський лідер, всупереч історичним фактам, покладає відповідальність за війну на Україну, висунувши Києву ультиматум до Різдва — строк, що створює додаткову напругу. Проте, за словами народного депутата України Олександра Мережка, «Зеленський не піддається американському тиску».

«Якщо Трамп нас покине, він матиме імідж Чемберлена — „винного“, який підписав Мюнхенські угоди», — зазначив нардеп.

Мережко підкреслює, що, попри всі зусилля України, порозуміння з президентом Росії Володимиром Путіним неможливе: «Українці хочуть жити, а Путін хоче нас убити».

Нагадаємо, раніше Зеленський заявив, що пропозиції США щодо врегулювання ситуації навколо Донеччини, які враховують позицію РФ, не відповідають інтересам України. Американська сторона моделює створення «вільної економічної зони» або демілітаризованої території, де українські війська виходять, а російські — не заходять. Проте питання управління залишається відкритим. Зеленський наголосив на відсутності принципу паритету (відведення військ на аналогічну відстань) та ризиках просування РФ у цю зону. Він також підкреслив, що контроль має супроводжуватися міжнародним моніторингом. Президент підкреслив, що рішення про територіальні компроміси має ухвалювати народ України — через вибори або референдум, а дипломатичні умови залежать від позицій військових на фронті.

Слід зазначити, що Мерц заявив, що у мирних пропозиціях, які Київ надіслав США, «насамперед йдеться про те, на які територіальні поступки Україна готова піти». Канцлер Німеччини підкреслив, що це питання, на яке має відповісти український президент та народ, і було б помилкою примушувати Київ до миру, який його народ не прийме.

Усі ці події підкреслюють складність і неоднозначність ситуації на Донбасі та важливість міжнародної підтримки для України. Наступні переговори між державами-керівниками можуть суттєво вплинути на розвиток конфлікту, тому світová спільнота уважно стежитиме за ситуацією. Водночас, як зазначають експерти, компроміс у даному випадку важливий для стабільності регіону, хоча ті поступки, на які готова піти Україна, викликають серйозні побоювання з боку суспільства.