Киргизстан терміново шукає пальне: Китай та Білорусь замінять Росію.

Ситуація з постачанням пального в Кыргызстані

Як повідомляє UATV: Кыргызстан очікує поставки пального з Китаю та Білорусі у зв'язку з дефіцитом на внутрішньому ринку, який виник через скорочення поставок з Росії. На сьогоднішній день більше 90% бензину в країні імпортується саме з Росії. Проте з кінця травня 2023 року в Росії спостерігається дефіцит нафтопродуктів, що негативно вплинуло на забезпечення Кыргызстану паливом.

В кінці червня 2023 року Асоціація нафтотрейдерів Кыргызстану повідомила про дефіцит бензину марок Аи-95 та Аи-98. У відповідь на цю ситуацію, країна активізувала переговори щодо альтернативних джерел постачання. Китай підтвердив готовність поставити 3 тисячі тонн авіаційного керосину, а також триває обговорення закупівлі 5 тисяч тонн дизельного пального з цього ж напрямку. Поставки з Китаю очікуються впродовж 10 днів.

Переговори з альтернативними постачальниками

Крім того, Кыргызстан розраховує отримати близько 10 тисяч тонн дизельного пального з Білорусі. Поставки з Білорусі можуть надійти протягом 15-20 днів. Міністерство енергетики Кыргызстану також звернулося за допомогою до Казахстану, Білорусі, Азербайджану, Узбекистану та Туркменістану для вирішення проблеми дефіциту пального. Віцеміністр енергетики Казахстану Кайырхан Туткышбаев повідомив, що питання експорту нафтопродуктів до Кыргызстану буде розглянуто незабаром.

У відповідь на ситуацію, що склалася, 8 липня 2023 року президент України Володимир Зеленський заявив про досягнення санкцій до Саратовської області, Татарстану та Башкортостану, що також може вплинути на постачання нафтопродуктів у регіоні. З огляду на ці обставини, Данияр Амангельдієв зазначив:

Поставки з Китаю ми очікуємо впродовж 10 днів, з Білорусі, можливо, впродовж 15-20 днів.

Кризова ситуація з постачанням пального в Кыргызстані підкреслює залежність країни від російських нафтопродуктів, а також необхідність диверсифікації джерел імпорту. Переговори з Китаєм і Білорусю вказують на спроби країни знайти альтернативні рішення для покриття потреб внутрішнього ринку. Такі кроки можуть мати довгострокові наслідки для енергетичної безпеки Кыргызстану, особливо в умовах змін на міжнародному ринку нафти та геополітичної нестабільності в регіоні.