NASA розкрило таємницю: як Марс перетворився з блакитної планети на червону пустелю.

Як повідомляє ТСН: NASA представило нові результати досліджень, які пояснюють еволюцію Марса від планети з водою та густою атмосферою до холодної пустелі. Орбітальний апарат MAVEN, що багато років вивчає атмосферу Червоної планети, зібрав ключові дані.

Вчені відзначають, що в минулому Марс виглядав зовсім інакше. На його поверхні була рідка вода, атмосфера була значно щільнішою, а водяна пара активно поширювалася, надаючи планеті «блакитнішого» вигляду. Орбітальні знімки та геологічні дані, зокрема стародавні річкові долини, озера та велетенська система каньйонів, свідчать про те, що без тривалої дії води такі формування були б неможливими.

Дослідження та відкриття

Дослідження очолила планетарна фізикиня Шеннон Каррі. Її команда вивчала, як сонячний вітер та випромінювання поступово знищували атмосферу Марса після втрати глобального магнітного поля. Науковці вважають, що це сталося понад 4 мільярди років тому, після чого верхні шари атмосфери залишилися без захисту від сонячних частинок.

Дослідники зосередилися на явищі атмосферного розпилення, коли важкі іони сонячного вітру впливають на атмосферні атоми, вибиваючи їх у космос. MAVEN вперше зафіксував цей процес, зокрема через вимірювання аргону в марсіанській атмосфері, що підтверджує гіпотезу, раніше засновану лише на аналізі ізотопів.

Апарат також виявив активний витік водню, який утворюється під час розпаду молекул води в атмосфері. Інтенсивність цього процесу варіюється залежно від сезону і різко зростає під час пилових бур. Втрата водню нині вважається головним чинником зникнення залишків води на Марсі.

Дані з поверхні та геологічні зміни

Дослідження з поверхні підтверджують ці результати. Марсохід Curiosity в кратері Гейла виявив осадові породи, які свідчать про існування тривалого озера з умовами, сприятливими для мікробного життя. Водночас Perseverance досліджує давню дельту в кратері Джезеро, де колись впадала річка. Ці дельти важливі для пошуку слідів давнього життя завдяки своїй здатності зберігати органічні молекули.

Геологи інтерпретують відкладення в кратерах як свідчення повторюваних кліматичних циклів, що допомагають зрозуміти етапи поступового висихання планети.

Об’єднуючи дані про сучасні темпи втрати атмосфери з активнішим сонячним вітром молодого Сонця, науковці дійшли висновку, що Марс утратив значну частину своєї первинної атмосфери, що, в свою чергу, призвело до падіння атмосферного тиску до рівня, коли рідка вода більше не могла зберігатися на поверхні.

Сучасний стан атмосфери Марса

Сьогодні атмосфера Марса є надзвичайно розрідженою, складається переважно з вуглекислого газу з домішками азоту, аргону та кисню. Це впливає на червонуватий відтінок неба та вразливість поверхні до космічної радіації. Глобального магнітного поля Марс більше не має, а лише деякі ділянки кори зберегли намагніченість як блякле відлуння його активного минулого.

«Результати місії MAVEN поєднують малопомітні процеси у верхніх шарах атмосфери з масштабними кліматичними змінами, сліди яких видно в марсіанських долинах, озерах і висохлих руслах. Ця повільна, але невпинна втрата атмосфери стала ключем до розуміння, як колись водяний Марс перетворився на планету, яку ми бачимо сьогодні», — зазначає Шеннон Каррі.

Нагадаємо, нещодавно один із супутників мережі Starlink компанії SpaceX зазнав серйозної несправності на орбіті.

Результати, отримані від місії MAVEN, підкреслюють важливість розуміння еволюції атмосфери Марса для оцінки потенційних можливостей життя на планеті. Вивчення Марса продовжує залишатися пріоритетом для дослідників, адже це може дати нові уявлення як про нашу Сонячну систему, так і про шанси на виявлення життя поза Землею.