ЄС схвалив 90 мільярдів євро для України: чому не вдалося використати російські активи.

Як повідомляє ТСН: Поки тисячі аграріїв протестували в Брюсселі проти торговельної угоди ЄС із Південною Америкою, блокуючи дороги своїми тракторами, лідери країн ЄС понад 16 годин намагалися дійти згоди щодо подальшої підтримки України на наступні два роки. Очільниця зовнішньої політики ЄС Кая Каллас наголошувала, що не йдеться про «план Б» для України — 90 мільярдів євро через запозичення від Євросоюзу. Вона підкреслила, що розглядається лише «план А» — надання Києву репараційного кредиту на 140 мільярдів євро, що буде забезпечений замороженими активами Центробанку РФ. При цьому президент Європейської ради Антоніу Кошта додав, що лідери ЄС не залишать саміт без відповідного рішення.

Але в ніч на п’ятницю, 19 грудня, учасники саміту опинилися в складній ситуації. Прем’єра Бельгії Барта де Вевера спільно з іншими країнами не вдалося переконати використати російські заморожені активи для кредиту Україні. Вони розуміють, що якщо Європа не скористається цими активами, це можуть зробити Трамп і Путін, які у своєму плані пропонують спільне використання заблокованих коштів.

Необхідність фінансування України

З початку повномасштабного російського вторгнення Київ закликає західних союзників до рішення про конфіскацію російських активів для фінансової підтримки на відбудову та оборону. Це питання стало особливо актуальним після повернення Дональда Трампа до Білого дому, оскільки США більше не надають Україні активної допомоги. За оцінками МВФ, зовнішнє фінансування України на 2026-2029 роки становитиме приблизно 52 мільярди євро, а лише на 2026 рік Україні потрібно близько 60 мільярдів доларів на оборону.

Перед самітом прем’єр Польщі Дональд Туск закликав лідерів ЄС: «Зараз у нас є простий вибір: або гроші сьогодні, або кров завтра. І я говорю не лише про Україну, я говорю про Європу». Щоб переконати колег, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вирішив надати доступ до активів Центробанку РФ, заморожених у Німеччині, але це не переконало де Вевера та його прихильників.

Проблеми з використанням активів

Прем'єр Бельгії зазначив, що не погодиться на використання російських активів, якщо не буде гарантій їх повернення, що вимагало створення механізму справедливого розподілу ризиків та розгляду активів в інших країнах. Ситуація на саміті завершилась переходом до «плану Б» — надання Україні 90 мільярдів євро безвідсоткового кредиту, який не потрібно повертати, якщо Росія не виплатить репарації. Ці кошти будуть зібрані за рахунок запозичень, забезпечених бюджетом ЄС.

Опір з боку деяких країн ЄС

Серед країн, які підтримували позицію Бельгії, окрім Угорщини, Словаччини та Чехії, були також Італія, Франція, Болгарія та Мальта. Водночас деякі країни, такі як Німеччина та Латвія, пропонували бути за рішення щодо використання російських активів більшістю голосів. Проте бельгійські дипломати вказали, що в такому разі кошти з депозитарію Euroclear не зможуть бути звільнені.

Чи завершив цей саміт питання використання російських активів? Ні. Лідери країн ЄС закликали продовжити роботу над юридичними та технічними аспектами надання репараційного кредиту Україні. Голова ЄНП Манфред Вебер висловив сподівання, що буде знайдено рішення щодо використання цих активів для погашення 90 мільярдів євро кредиту, які Україна отримає за результатами саміту.

«Росія повинна бачити, що на 2026-2027 роки Україна забезпечена коштами. Це сигнал Росії, що Україна не впаде», — наголосив Володимир Зеленський. Проте неможливість ЄС досягти згоди щодо використання заморожених активів після майже п’яти років конфлікту свідчить про часткову перемогу Росії, оскільки нерішучість країн блоку демонструє ефективність російського шантажу та залякування.

Ця ситуація підкреслює серйозність викликів, з якими стикаються країни ЄС у пошуках ефективних механізмів для підтримки України. Без позитивного рішення щодо використання російських активів, Київ може виявитися в складному фінансовому становищі, що також вплине на безпеку європейського континенту в цілому.