План США та Ізраїлю щодо повалення режиму в Ірані провалився: що пішло не так.

Війна між Ізраїлем, США та Іраном

Як повідомляє TSN.ua: Війна між Ізраїлем, США та Іраном, що розпочалася у березні 2026 року, не виправдала сподівань обох країн на швидке падіння іранського режиму. Після трьох тижнів бойових дій стало очевидно, що план, представлений керівником Моссаду Давідом Барнеа прем'єр-міністру Біньяміну Нетаньягу, не спрацював. Іранський режим зберіг контроль над ситуацією в країні, а ймовірність виникнення масових протестів знизилася через страх населення перед силовими структурами.

На початку війни президент США Дональд Трамп закликав іранців взяти під контроль свій уряд, підкреслюючи, що «візьміть під контроль свій уряд: він буде вашим». Однак, за оцінками розвідок, іранський режим зумів утримати владу. Трамп також заявив, що іранські силовики «розстрілюють людей з кулеметів» під час протестів, що свідчить про жорстокі репресії проти невдоволеного населення.

Складність інтервенцій

У процесі підготовки до конфлікту Ізраїль сподівався спровокувати повстання в Ірані, однак ці очікування не виправдалися. Біньямін Нетаньягу зазначив, що

«революції не роблять з повітря. Потрібен також наземний складник»

«Ми дійшли висновку, що не можемо цього досягти»

У ході конфлікту Моссад також розглядав можливість вторгнення курдів до Ірану, сподіваючись на їхню активну участь у поваленні чинної влади. Проте, заклик Трампа до курдських лідерів не вводити війська до Ірану 7 березня 2026 року вказав на зниження ймовірності такого сценарію.

Таким чином, незважаючи на сподівання Ізраїлю та США, ситуація в Ірані залишилася стабільною. Іранський режим продовжує зберігати контроль, а страх населення перед репресіями значно ускладнює можливість масових протестів, що ставить під сумнів перспективи змін у країні.

Цей конфлікт підкреслює складність інтервенцій у внутрішні справи інших країн, особливо коли йдеться про режими, що підтримуються сильними силовими структурами. В умовах репресій та відсутності підтримки з боку населення, зовнішні сили стикаються з значними труднощами у спробах змінити політичну ситуацію. В подальшому, міжнародна спільнота може бути змушена переглянути свої стратегії щодо Ірану, враховуючи несподівану стійкість його режиму.