Ткаченко Олександр

Біографія Олександра Ткаченка

Дата народження: 22.01.1966

Олександр Владиславович Ткаченко - український медіа-менеджер, продюсер, журналіст, телеведучий. Був генеральним директором групи 1+1 медіа та народним депутатом Верховної Ради IX скликання від партії "Слуга народа". З 4 червня 2020 по 27 липня 2023 року займав посаду міністра культури України.

Місце народження. Освіта. Народився 22 січня 1966 року в Києві. В 1990 році закінчив факультет журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

У 2016 році отримав диплом Harvard Business School за програмою "Business of Entertainment, Media, and Sports".

Кар'єра журналіста. З 1988 по 1991 рік - редактор та ведучий щотижневої телепрограми "Молодіжна студія 'Гарт'" на державному телеканалі УТ-1.

З 1991 по 1994 рік - кореспондент українського представництва британського інформаційного агентства Reuters в Києві.

У 1994 році створив щотижневу інформаційно-аналітичну телепрограму "Послесловие" та став її ведучим.

З 1998 по 1999 рік на базі ТК "Нова мова" на замовлення телеканалу Інтер протягом одного телесезону створював авторську телепрограму з інтерв'ю з міжнародними знаменитостями під назвою "Лица мира". Гостями "Лиць" були Далай Лама, Піноче, Жан Кретьєн, Жак Ширак та інші.

З січня 2000 по травень 2001 року був радником прем'єр-міністра України Віктора Ющенка (на громадських засадах).

Під час президентських виборів 2004 року вів теледебати між Віктором Ющенком і Віктором Януковичем.

З 23 травня 2011 року протягом кількох років веде телепередачу "Tkachenko.UA" з інтерв'ю з політиками та знаменитостями на каналі 1+1.

Кар'єра медіа-менеджера. З 1994 по 1999 рік – президент телекомпанії (продакшн-студії) "Нова мова", яка виробляла телепрограми "Послесловие" та "Лица мира" для каналів УТ-1 та Інтер.

В грудні 1996 року, разом із всією командою "Послесловие", пішов у нову телерадіокомпанію "Студия 1+1". Телевізійна служба новин (ТСН), заснована Ткаченком, вийшла в ефір 1 січня 1997 року з ведучою Аллою Мазур. Одночасно на 1+1 продовжувала виходити програма "Послесловие", а Ткаченко став також заступником генерального продюсера каналу.

У 1998 році покинув 1+1, зосередившись на розвитку "Нової мови".

В квітні 1999 року очолив телеканал "Новий канал", який уже в 2000 році увійшов до трійки лідерів ринку. Переформатував і зробив конкурентоспроможною програму новин "Репортер", запросивши до неї кількох членів команди "Послесловие": Андрея Шевченка, Іванну Найду, Ігоря Куляса.

Посаду генерального директора телеканалу "Новий канал" залишив в 2005 році.

У 2005 році став головою правління та одним з акціонерів ЗАТ "Одеська кіностудія" і розпочав розвиток мережі кінотеатрів та кінодистрибуцію.

З березня по травень 2008 року працював в Москві заступником генерального директора телеканалу РЕН-ТВ в рамках консультаційної угоди. Займався програмуванням контенту та розкладу ефіру.

З серпня 2008 року обіймає посаду генерального директора групи 1+1 медіа, в яку входять телеканали 1+1, 2+2, ТЕТ, ПлюсПлюс, Бигуди, УніанТВ, 1+1 International та Ukraine Today, сейлз-хаус Плюси та компанія з виробництва телевмісту 1+1 продакшн.

20 серпня 2019 року Олександр Ткаченко повідомив, що вийшов з бізнесу і зняв повноваження керівника медіахолдингу 1+1 media.

Політична кар'єра. На парламентських виборах 2019 року був обраний народним депутатом від партії "Слуга народа", №9 у списку. Є головою комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради IX скликання.

4 червня 2020 року Верховна Рада призначила Олександра Ткаченка на посаду міністра культури.

27 липня 2023 року Верховна Рада звільнила Олександра Ткаченка з посади міністра культури та інформаційної політики.

Декларація. Згідно з декларацією за 2018 рік, Олександру Ткаченку належить 5% акцій телерадіокомпанії 1+1, 25% акцій інтернет-видання The Babel та 16,67% акцій Квартал ТВ. Поміж іншого, він є власником трьох кінокомпаній Кінолав, HTM, 1+1 Продакшн, а також книговидавницької компанії Книголав та інших. Разом з дружиною Олександру Ткаченку належать дев'ять компаній.

Продюсер. Виступив в якості продюсера фільмів "Пісня пісень", "Дім з турецькою баштою", "Висоцький. Дякую, що живий", "Біля річки".

Крім того, він був продюсером багатьох популярних телесеріалів, серед яких "Доярка з Хацапетівки", "Завтра буде завтра", "Надія як підтвердження життя", "Небо в горошок" та багатьох інших.

Рейтинги. У 2018 році Олександр увійшов до ТОП-100 найвпливовіших українців за версією журналу ФОКУС. Згідно з рейтингом найкращих ТОП-менеджерів України "ТОП-100" delo.ua, завжди входить до трійки кращих CEO медіаіндустрії. За версією премії "X-Ray Marketing Awards", у 2017 році увійшов до ТОП-3 генеральних директорів, орієнтованих на маркетинг.

Особисте життя. Від 1989 по 2009 рік був одружений на сценаристці, продюсері компанії Art Forms Production Тетяні Гнедаш.

Дочка від першого шлюбу Олександра Ткаченка (нар. 1989) працює у телевізії, є вик