Повернення з полону: як правильно зустріти та підтримати звільнених.

Як повідомляє ТСН: З 2 жовтня процес обміну військовополоненими зупинився. Проте рідні і близькі не полишають надії на їх повернення — це вже стало традицією новорічних свят. Як легше пережити перші дні після звільнення? Що слід говорити, а про що мовчати, щоб не нашкодити надмірною увагою?

Поради від тих, хто повернувся з полону, зібрав кореспондент.

Рік надій і тривала пауза

2025 рік відзначився десятьма обмінами, в результаті яких додому повернули 2080 військових (серед них одна жінка) та 230 цивільних (з них 13 жінок). Однак вже кілька місяців процес обміну призупиненій.

Перші емоції: дорога додому

День звільнення — це радісне, але водночас вкрай виснажливе переживання. Дорога додому може тривати кілька діб.

 

«Коли вони сідають до автобуса, вони їдуть і бачать по вулицях, що їх вітають прості українці з прапорами. Я, коли їду з ними в автобусі, бачу ці емоції. Я мовчу, я просто бачу, що вони відчувають — на них дійсно чекали».

Перша зустріч: головна фраза та обмеження уваги

Багато колишніх бранців мріють про обійми з рідними, але фахівці та повернені радять бути обережними:

• Не потрібно пафосу, досить простої фрази: «Ми чекали. Нарешті ти тут».

• Велика кількість людей, які вимагають уваги, може бути важкою після тривалої ізоляції.

 

«3–4 людини, які тебе чудово знають, до яких є повна довіра і відповідальність за їхні поради. Не завжди приємно, коли тебе обіймають і кажуть „ми чекали“ люди, яких ти навіть не знаєш».

Фінансова впевненість і новий світ

Важливо, щоб звільнена людина одразу відчула контроль над своїм життям. За 2–3 роки полону на рахунках можуть накопичитись значні суми.

• Рідним слід зберегти фінансову підтримку, а військовій частині — чітко інформувати про накоплені кошти. Це дозволяє планувати майбутнє: «можна купити квартиру, будинок чи машину».

• Ті, хто перебував у полоні з початку великої війни, не знають, хто такий Лачен і чому діти співають про пса Патрона. Світ доводиться вивчати заново: від цін на одяг до нових героїв.

Як повідомляти погані новини

Багато людей бояться дізнатися про втрати. Колишні бранці радять: не відкладайте погані новини на потім. Якщо хтось із друзів загинув або рідний дім зруйновано, краще розповісти про це якомога раніше.

Психологія підтримки: поради

Психолог, який розробив посібник для звільнених, акцентує увагу на основних принципах:

1. «Я не лікуваю, я підтримую». Підтримка — це передбачуваність і спокій без тиску.

2. «Я не мушу завжди знати, що сказати». Просто бути поруч — це вже допомога.

3. Право на вибір. Кожна людина має право самостійно вирішувати, як їй жити далі. Не ухвалюйте рішень за неї.

Статус і гумор

• Зміна статусу: перестаньте називати їх «полоненими». Після перетину кордону їхній статус змінився назавжди.

• «Чорний» гумор: сміятися з їхніх жартів можна, але такі жарти повинні звучати лише від них самих.

 

«Я можу жартувати, що я хлопець 9 з 10, бо в мене залишилося 9 пальців. Мені можна, іншим — ні».

Послання тим, хто повернувся

Дайте собі час і спокій. Ви точно змінилися, і це нормально. Не намагайтеся бути такими, як раніше.

 

«Країна бореться. Коли я побачив відео, як наші заходять до Херсона, або акції підтримки полонених — мене пробрало до кісток. Про нас не забули».

З моменту зупинки процесу обміну військовополоненими, рідні та близькі продовжують чекати на повернення своїх близьких. Ця ситуація підкреслює складність емоцій, які супроводжують звільнення, а також відчуття невизначеності, з якими стикаються колишні бранці. Продовжуючи підтримувати їх у ці складні часи, родичі і друзі повинні дотримуватися базових принципів, аби кожен міг адаптуватися до нової реальності.